Тиждень для добрих справ

Тижнем добра та милосердя визначила світова спільнота тижень з 15 по 22 лютого. Тож шкільний гурт взяв цього тижня участь у цілій низці проектів та акцій.

У неділю випікали мафіни для бабусь та дідусів з геріатричного. У понеділок, 15 лютого школярі приєдналися до «Happy notes» і писали теплі записки одношкільникам. 

“П’ятикласники, дякуємо за конкурс печива!”
“Дякую за те, що з тобою можна про все поговорити!”
“Ти дуже гарно читаєш вірші. Я захоплююся тобою!”
“Дякую, що допомог мені! Ти справжній друг!” – такі записки зігріли серця і, можливо, започаткували нову традицію.

У вівторок відвідали літніх людей, якими опікується гурт, та передали їм смаколики, продукти та ліки. Ретельно дотримувалися дистанції, але зуміли дізнатися останні новини й порадіти зустрічі.

В середу, 17 лютого, учні 9 класу започаткували акцію «Стоп вірус», покликану зібрати засоби індивідуального захисту та теплі речі для безхатьків. Гірка масок та теплих шкарпеток поступово росте.

Ще одна ініціатива дев’ятикласинків – акція “Безпечна зима”. Посипати сіллю або піском там, де це забули або не змогли зробити комунальники, щоб уникнути травм. У багатьох куточках міста, де живуть учасники гурту, тпер стало трохи безпечніше.

А ще “Передай добро по колу”: за один день здійснити якомога більше добрих справ. Це був справжній виклик!

У четвер відбувалася акція “Іншими очима”, коли кожен мав можливість звернутися до одношкільника, з ким він раніше не часто спілкувався, щоб встановити хороший контакт. Можливо, з цього кроку народиться дружба!

У п’ятницю – «Мій телефонний друг»: зателефонували літнім друзям.

На вихідних діяли дві акції “The kind list” та “Random acts of kindness”. А ще тренувалися записувати історії про добрі вчинки та познайомилися із жанром “сторітеллінг”.

“Я дізналася, що можна доброго зробити для інших людей, та виготовила годівничку для білочки!”
“Мені дуже приємно було отримувати теплі записочки”.
“Я дуже радію, що ми знову побували в нашої бабусі й придбали для неї ліки!”
“Дуже рада, що ми відвідали Марію Іванівну!”
“Я порадувала свою родину смачним пирогом!” – цими та іншими враженнями ділилися у кінці тижня.

Сподіваємося, що тиждень доброти подарує наснагу на цілий рік!

Чужих стареньких не буває

Так називається проект, який ось уже кілька років здійснює школа. Його мета – поєднати літніх людей та юних. У школи багато друзів поважного віку, й зустрічі з ними завжди подія. Не тільки для них, але й для кожного з юних волонтерів.
Це справжнє свято – свято тепла, взаєморозуміння, підтримки. І цих зустрічей школярі зазвичай чекають з нетерпінням.

Але з бабусями та дідусями з Горбанівського геріатричного пансіонату для ветеранів війни і праці не вдається зустрітися від початку пандемії коронавірусу. Заклад закритий для відвідування, адже його мешканці – в зоні ризику. Це добре, що карантин допомагає зберегти здоров’я. Але погано те, що неможливо зустрітися. І те, що коло спілкування у бабусь та дідусів дуже звузилося, і те, що їм самотньо.

І ось щоб доторкнутися турботою до літніх друзів учні школи в неділю випекли смачні мафіни, а дорослі допомогли гарно запакувати їх.

І вже в середу старшокласники Ілля Зілінський та Вероніка Фатихова відвезли 210 пакунків з кексиками та цукерками в гарних вазочках до Горбанівки. Тільки до воріт – далі вже діяли працівники пансіонату. І вже скоро отримали світлини, на яких бабусі та дідусі в момент вручення смаколиків.

“Я дізналася про дідусів і бабусь з геріатричного пансіонату на загальному зборі. Це дуже вразило мене. Я навчаюся у школі недавно, і досі думала, що всі таренькі живуть у своїх будиночках, як мої дідусь і бабуся.
Випікати мафіни було великим викликом для мене, адже я ніколи цього ще не робила. Тож я вимірювала до граму кожну складову, щоб точно вийшло самачно. А як мафіни пахли, коли випікалися! На весь дім! Дуже сподіваюся, що бабусям і дідусям моя випічка сподобається!” – ділиться своїми враженнями Влада Рукас, яка вперше приєдналася до такої акції.

Будемо сподіватися, що скоро зможемо зустрітися без карантинних обмежень!

St. Valentine’s Day та глобальна компетентність

День Святого Валентина в нашій школі – це завжди можливість дослідити культурознавчий аспект свята та попрактикували розмовну англійську. Цього року, як і завжди, більшість справ була організована так, що учні працювали командою, тренуючи надзвичайно важливу в сучасних умовах компетентність – здатність до командної взаємодії.

Свято було яскравим і захоплюючим, але в яскравій діяльністю, що об’єднувала всіх протягом тижня, вирішувалося багато важливих освітніх задач:

  • розвивалася здатність до усного та писемного мовлення; 
  • формувалося вміння сприймати розмовну англійську – через сучасні пісні та поезію; 
  • відбувалося занурення в культуру та традиції англомовних країн і через це формувалася надважливе нині інтергративне особистісне утворення – глобальна компетентність;
  • тренувалися етикеті навички.

Кожен клас мав за жеребкуванням виконати якесь завдання: розробити дизайн класних кімнат, провести конкурс англомовної поезії чи печива, виготовити цукерки. А презентувати всі свої здобутки мали англійською мовою для шкільного гурту.

Атмосфера була неперевершеною! Смаколики, виготовлені власними руками, виявилися надзвичайно смачними, а гора валентинок виражала теплі почуття, що об’єднували всіх. А участь у створенні англомовного середовища взяли всі учасники свята, бо ініціювати та підтримувати англомовну комунікацію.

“Мене вразила історія вже звичної традиції – дарувати валентнки. Я й не могла уявити, що в минулому були валентинки, вартість яких могла сягата вартості карети!” – ділиться враженнями від уроку культурознавства дев’ятикласниця Олена Бірюк.

“Для нас було спражнім випробуванням провести майстер-клас з виготовлення листівок для учнів 5 класу. Але в нас вийшло!” – розповідають історію свого успіху шестикласниці Влада Рукас та Настя Шаповалова.

“Я кілька вечорів вчила свій вірш англійською і врешті змогла прочитати його перед гуртом на 12. Це справжня перемога для мене!” – радіє їхня однокласниця Альона Березняк.

Ось такі великі й малі перемоги й сформували яскраве й тепле свято!

Епоха середньовіччя: погляд зсередини

Триває освітній проект «Епоха середньовіччя: погляд зсередини» для учнів 7 та 8 класів.  Саме середньвіччя сформувало обличчя сучасної Європи.
Це епоха лицарства, хрестових походів та знакових битв.  Саме в надрах середньовіччя нагромаджувалася та духовно культурна енергія, яка сприяла яскравому спалахові людського генія в часи Відродження і Реформації. 

7 клас традиційно досліджує цю історичну епоху на уроках історії та зарубіжної літератури, програма якої передбачає знайомство з романом Вальтера Скотта «Айвенго», а 8 клас вивчає добу, що стала наслідком цих буремних часів.

Однак цього тижня навчання відбувалося не тільки через знайомство з історією чи літературними шедеврами, але й у танцювальному залі й навіть на лицарському ристалищі!

Протягом учні були включена в інтерактивні форми навчання: знайомилися з середньовічною музикою, культурою, звичаями, танцями. І не тьльки вивчали, але й танцювали бранлі та джиги під керівництвом нашого вчителя хореографії.

А в суботу до школи було запрошено студію історичного фехтування. Її викладачі презентували учням історію середньовічних лицарських турнірів та види лицарської амуніції. А також провели заняття, на якому кожен міг відчути себе лицарем та підняти меч до бою. Лицарські поєдинки були запеклими!

– Це було надзвичайно цікаво, нарешті ми змогли уявити, яким був лицарський обладунок, як відбувалися бої! – говорять учасники проєкту. – ми з нетерпінням чекаємо нових активностей!

SCIENCE: інтеграція та компетентність

У всіх європейських країнах природничі науки викладаються інтегративно. Реформуючи державну систему освіти, Україна також йде шляхом інтеграції фізики, хімії, біології,  географії в один предмет SCIENCE – науки. Тепер такий предмет з’вився й у розкладі наших учнів.

Січень у школі – це завжди занурення у період «Я і наука» й концентрація на вивченні природничих дисциплін. Зміст освітніх активностей традиційно визначають календарі ООН та ЮНЕСКО, а також провідні наукові проблеми людства. Нині вивчається тема «Глобальні зміни клімату та захист озонового шару» у форматі інтелектуальних перегонів за науково-фантастичним фільмом «Буря в Арктиці».

В усіх активностях інтелектуальних перегонів реалізується стратегія активного навчання, яка полягає у створенні освітніх ситуацій, в яких учні можуть вдосконалювати свою освітню компетентність: міркувати, діяти, тренуватися. А ще – закріплювати навчальні уміння, висловлювати свою точку зору, ставити запитання та здійснювати освітній пошук.

Протягом уже місяця кожен клас працює над блоками пошукових завдань з різних наук, розглядаючи проблеми, відображені у фільмі, з різних точок зору. Вже відбулися етапи «Географія», «Екологія», «Біологія», «Хімія», йде робота над етапом «Фізика».

Цілісний розгляд явищ та процесів формує здатність діяти, учні глибше розуміють тему, завдяки її дослідженню через кілька точок зору та свідомо формують навички системного мислення.

– Я відкрив для себе дуже багато, навчився самостійно працювати з інформацією, зміг вже тричі гідно предствити здобуті знання і, звісно, отримав досвід продуктивної взаємодії у складі команди класу, – говорить шестикласник Володимир Малиш.

Зовсім скоро стартує наступний етап перегонів – за науково-популярним фільмом «2040. Майбутнє чекає», де розглядаються екологічні проблеми планети та позитивні практики їхнього вирішення. 

Дебати про ліквідацію найгірших форм дитячої праці

Уже відомо, що 2021 рік ООН оголосила Міжнародним роком боротьби за ліквідацію найгірших форм дитячої праці. І наша школа як асоційована школа ЮНЕСКО долучилася до його відкрття через організацію дебатів “Дитяча праця: за чи проти?”

Кожен клас досліджував свій аспект цієї великої проблеми, а потім презентував його гурту під час дебатів. Масштаби трагедії вразили всіх – кожна десята дитина на планеті вимушена працювати, щоб забезпечити життя собі й родині.

– Я тепер не можу, як раніше, радісно бігти за шоколадкою, бо знаю, що можливо, ця шоколадка коштувала здоров’я моєму ровеснику десь в Африці. Мене вразили дані про дитячу працю на зборі какао та страшні умови, в яких працюють діти. Їх навіть викрадають для цього з родин, таємно завозять в іншу країну, не лікують. А щоб вплинути на ситуацію достатньо купувати какао боби трохи дорожче, – говорить шестикласниця Злата Геращенко.

– Мене приголомшило те, що в Африці дітей-рибалок звільняють з рабства волонтери, а батьки продають їх заново, бо нічим годувати родину, – ділиться її однокласниця Софія Березняк.

– Для мене важливо було дізнатися, як тяжко працюють діти на шахтах в Індії, і те, що в цій країні дитяча праця є дозволеною. Виявляється, такі країни ще є, – додає семикласник Давид Бичков.

Всі учасники дебетів висловили свою позицію: “Діти мають працювати, бо вони є повноправними учасниками соціуму. Але найгірші форми дитячої праці мають бути викорінені”. І всі згодилися, що інформування про проблему – також крок до її розв’язання.

До зустрічі у новому 2021 році!

Всі знають, що рік завершується звертанням президента країни. А в нашій школі цього року започаткована нова традиція – звертання кожного учасника до шкільного гурту. Слово – шестикласникам!

Говорить Злата Геращенко:

«Для всіх цей рік був нелегким, але ми змогли піднятися та закінчити цей рік у хорошому настрої. Я вдячна всім  вчителям за, те що, освіта у нашій школі дуже якісна та цікава, вона розвиває тебе, як людину особистість. 

Я  вдячна всім учням нашої школи: за те, що ви підтримуєте вчителів, а вони вас та робите суспільство ще потужнішим та щирим. 

Коли я прийшла до школи, я дуже боялася, що буде складно, що мене не прийме товариство. Але всі були такі приязні та щирі до мене! Отож я хочу подякувати своєму класу за командну  роботу, за те, що прийняли мене наче в сім’ю. 

Цей рік був достатньо важким, але ми змогли подолати себе і здійснили все, що планували. Позаду насичені місяці: агони та змагання, волонтерські проєкти, випікання новорічних смаколиків та навчання! Дякую за цей рік! До зустрічі у новому 2021 році!»

Говорить координатор класу Володимир Малиш: 

«Я вдячний всім учителям за те, що освіта у нашій школі багатогранна. Я завжди відчуваю, що вона розвиває мене як особистість. Я вдячний усім учням за те, що ми формуємо один для одного соціум. Я вдячний своєму шостому класу за плідну співпрацю у проєкті «Шкільний город». Ми змогли навіть під час карантину діяти!  А ще ми змогли забезпечити всю школу відео рецептами різдвяної випічки. Цим можна пишатися!»

Слово Софії Березняк: 

«Я ніколи не мала так багато друзів, як у цьому році, і ніколи не брала участь у перегонах за фільмом з такою великою командою, як це було за фільмом “Марсіанин”. І  під час карантину ми не здавалися, ми йшли вперед. 

Ми стільки свят провели на дистанційному навчанні!  Андріївські вечорниці, свято Миколая, Різдво…. Я дуже дякую вам за те, що ми одна команда. Хай так буде і в наступному році!»

Свято, яке запросили в родини

13 грудня – особлива дата у шкільному календарі. Це культурознавче свято «День Люсії». Традиції цього шведського свята дуже подобаються дітям, й учні висловили бажання відтворити їх і цього року – попри всі карантинні перешкоди. 

День Люсії відзначається в скандинавських країнах і належить до різдвяного циклу. У школі воно використовується для формування уявлення про передріздвяні традиції європейських країн та вивчення шведських народних традицій. У Швеції ми маємо партнерів, тож активно вивчаємо її культуру. 

Момент «програвання звичаю», посилює сприйняття складного культурознавчого матеріалу та створює атмосферу очікування Різдва.

У свята Люсії є кулінарна складова (булочки з шафраном) та обрядова – люсіїна хода. Зазвичай обидві складові відтворювалися в школі.Тож цього року свято «запросили» в родину. 

Учні 6 класу разом з дев’ятикласницею Ренатою Геращенко підготували для гурту відеорецепти традиційних шведських булочок з шафраном та різдвяного печива papperkakor. Тож кожен зміг випекти смаколики вдома і пригостити батьків. 

Вдалося навіть здійснити люсійну ходу – напередодні, бо свято припало на неділю.  Люсією школи в цьому році стала восьмикласниця Софія Гаврюк: традиційно обирали за доброчинністю. 

А багатьом школярам вдалося розбудити батьків піснею й організувати сніданок з булочками, кавою та розповіддю про свято.

Враженнями діляться батьки Лізи Стефановської: 

«Вранці Ліза розбудила нас з ароматною кавою та печивом, яке вона приготувала напередодні. Також заспівала пісню, яку виконують дівчата під час люсійної ходи в Швеції. А також ми знаємо, що другим завданням було розповісти про свято Андрія та його традиції. Ми змогли поворожити на свою долю за допомогою балабушок, спечених Лізою. Також  переглянули відео інсценування традиції цього дня, зроблену учнями. Дуже вдячні за допомогу у втіленні народних традицій в нашій родині!»

Сміливість рухатися вперед, або Промова переможця І триместру

Завершився І триместр 2020-2021 навчального року. Він був переможним, попри те, що значна частина відбулася в дистанційному форматі. Щотриместру традиційно визначаються учні з найвищим середнім триместровим балом.

Цього разу перемогу здобула восьмикласниця Єлизавета Стефановська. Ось її підсумкова промова:

“Протягом першого триместру в нас було надзвичайно багато справ та проєктів, над ними ми працювали дуже плідно. 

З уроків екології я усвідомила нагальність проблеми сміттєзвалищ – навіть відчула, коли у Полтаві була пожежа на Макухівському сміттєзвалищі. 

Дізналася також про забруднення морів, з’ясувала, що наше Чорне море не таке вже й чисте.

Можу сказати, що на три місяці тому, у мене не було розвинутої навички комунікації з іншими людьми. Стати тренером в комітеті, команді учнів різних шкіл, – це було, щось неможливе для мене, якась вершина, якої ніколи не досягнути. Але за підтримки вчителів я почала робити кроки вперед, і в мене вийшло. 

Дуже вдячна, любі вчителі, вам за підтримку, допомогу, віру в мене, та допомогу в будь-який момент. Без вас я б навіть не наважилися. 

У житті мені знадобляться всі знання, які я отримую в школі, та всі уміння, які я формую.  Але найголовніші – це Співпраця і Сміливість. Тому що у світі неможливо вижити без допомоги одне одному та сміливості рухатися вперед. 

Починаючи з вересня, я працювала над дуже важливими вміннями соціальної взаємодії, а під час  екодесанту у Полтавському дендропарку  я вчилася мислити з екологічно. 

Проводячи урок до Міжнародного дня грамотності про історію життя Малали Юсуфзай, я усвідомила важливість освіти. 

Презентуючи проєкт «Останній політ Петра Гінца», навчилася опрацьовувати великі обсяги інформації та виділяти головне. Розповідала шкільному гурту про Анну Франк та її історію, тим самим тренувала вміння викликати відгук у серцях слухачів.

Працюючи тренером у форумі «Встань за свої права» та під час тренінгу «Я та інший. Як нам разом?», я  тренувалася в комунікації з раніше не знаймими мені людьми. 

А коли я брала участь у флешмобі проти паління, зрозуміла, наскільки воно шкідливе.

Проводячи свято на честь дня народження  Астрід Ліндгрен у своїй родині, я зрозуміла наскільки творчість письменниці цікава та значна для всіх, а особливо для дітей мого віку. 

Хелловін став приводом успішно потренувати навичку самостійної організації свята. Крім того, я організувала Вечерю Подяки для своєї родини, потренувавши навички кулінарії. 

У мене була також можливість працювати в моделі ООН. Я відпрацьовувала навички складання співпраці з іншими людьми. 

Я розумію, що в школі немає таких уроків, які не знадобилися б мені у житті надалі. 

Я б хотіла подякувати своєму класові. Ви є моєю підтримкою, ви ті, на кого я можу покластися у будь-якій справі. За цей триместр ми пережили багато, але попереду ще купа справ і можливостей. 

Дякую всім за такі освітні можливості, які підштовхують мене рухатися і досягати нових вершин!”

«Я та інший», або Про соціальну активність в онлайн форматі

Тренінг з такою назвою провели старшокласники та вчителі нашої школи для молоді Полтавщини. Справжнім викликом стало те, що тренінг відбувався дистанційно. В той час, коли учні ледве включаються в освітній процес – це здавалося неможливим. Але все виявилося можливо, варто тільки зібрати команду однодумців і повірити у проект.

Учасники, школярі з різних куточків України, включилися активно у роботу, наснажені працювали у позаурочний час. 

Діти та їхня реакція, зворотній відгук – це лакмусовий папірець тренінгу. Стало зрозумілим, що така форма взаємодії потрібна учням, вони прагнуть об’єднуватися, щоб бути соціально активними.

До Міжнародного дня толерантності, який відзначається 16 листопада, команда ПНВК «Паросток» організувала тренінг для учнів полтавських шкіл. Тренінг «Я та інший: як нам разом?» розпочався 11 листопада і тривав декілька днів.  Його метою було об’єднати учнів 7-10 класів навколо теми толерантності, рівності та демократії. 

Тренінг складався з декількох етапів: спільне знайомство із темою та визначення рівня толерантності, розбивка на комітети, робота в комітетах та круглий стіл – презентація результатів роботи. 

Кожен з комітетів мав дослідити свою тему та запропонувати свособи розв’язання виявлених проблем: “Подолання расизму заради сталого розвитку”, “Гендерна рівність задля сталого розвитку” та “Долаємо хейтспіч задля сталого розвитку”. 

Цей досвід покликаний допомогти дітям повірити в себе, зрозуміти, що в кінцевому рахунку все залежить від тебе, світ починається з тебе. 

Робота в комітетах – різновікових групах, тренувала дітей у соціальній взаємодії, вчила знаходити спільну мову, слухати та бути почутим. І приємно, що позитив віз взаємодії відчули всі.

«Мені було цікаво та продуктивно працювати з такими чудовими лдьми. Особливо дякую Ренаті, бо вона працювала зібрано та впевнено і терпляче відповідала на наші запитання». Поліна Нестерук