Зміни – ТУТ і ЗАРАЗ!

Результати роботи представляє комітет миру

З нагоди Всесвітнього дня ООН у нашій школі відбулася зустріч євроклубів – нашого, 24 та 28 полтавських шкіл, а також Котелевської гімназії. Ми зібралися, щоб обговорити найнагальніші виклики сучасності та знайти “рецепти змін” до п’ятьох найактуальніших проблем.

Учасники розділилися на п’ять комітетів: з питань демократії, кліматичних проблем, збереження миру, цілей сталого розвитку та продовольства.


«В комітеті з питань демократії ми змогли надзвичайно продуктивно попрацювали, проаналізувавши сучасну ситуацію. Засідання комітету проходило в затишній, але дуже інтелектуальній атмосфері, тож, крім корисного результату, ми отримали ще й задоволення від спільної праці», – ділиться враженнями очільник комітету одинадцятикласник Андрій Заболотніков.

Кожен з комітетів запропонував декілька конкретних способів, за якими ми можемо діяти заради змін – прямо тут і зараз. Нашою задачею було побачити, як кожен може вплинути на своє оточення – починаючи з рівня родини, школи, і далі – до міста, країни. Також ми мали замислитися,  у який спосіб глобалізувати наш вплив як покоління.

Своїми думками та враженнями діляться наші гості.


«Було дуже цікаво приміряти на себе роль людини, що працює в одному із комітетів ООН. Це незабутні враження та дуже цікавий експеримент. Такі зустрічі допомагають відчувати себе як частина чогось більшого, аніж “я” і сприйняти проблеми, які щоденно вирішують ООН, як власні. Також це непоганий спосіб самовираження. Досвід участі в цьому проєкті може виявитися дуже корисним для мене у подальшому житті», – говорить учасниця проєкту Дарина Боруля.

«Я працював у комітеті Цілей сталого розвитку і виділив для себе проблеми, які не дозволяють нам досягти цих цілей. Однією з головних є непоінформованість громадян. Ми ознайомилися з проблемами світового значення і знайшли “рецепти змін”, за якими я можу діяти вже зараз», – впевнений десятикласник Дмитро Вовчик.

А це значить, що наша праця була продуктивною і заклик ООН “спільне майбутнє – спільними зусиллями” знайшов відгук у полтавської молоді.


Текст: Анастасія Скабарихіна, 11 клас
Фото: Анастасія Омельченко, Ганна Шевченко

Дві вічності лицем одна до одної

Поети різних поколінь, громадяни світу – Борис Олійник та Олександр Пушкін. Сьогодні, в день народження Бориса Олійника, завданням кожного учня було дослідити громадянську лірику поетів, оскільки цього року ми особливо детально вивчаємо тему демократії.

Всі насолодилися затишною інтелектуальною атмосферою та художнім читанням віршів. Кожен учень підготував вірш, одинадцятий клас красиво оформив куточок поетів – зі свічками, книгами та портретами.

Вчителі підготували ведення вечора, учні з захопленням слухали та читали поезії.

Не забули ми й про наших друзів із рідного села Бориса Ілліча – Зачепилівки. Зателефонували і заспівали разом пісню “Вибір” для рідної школи поета.

Ділиться враженнями одинадцятикласник Олександр Супрунець: “Поезія – це відпочинок душі, тим більше якщо вона така глибока та захоплива. Внесок цих поетів в розвиток суспільства неможливо переоцінити. Вони не були знайомі, жили в різний час, але дещо їх об’єднувало – це вміння відкрито говорити про важливе та бути людьми. Я обожнюю вірші, і сьогоднішній літературний вечір був для мене справжнім святом, де ми змогли гідно представити творчість великих поетів”.

Текст: Анастасія Скабарихіна

Смачного!

16 жовтня кожного року наш гурт, як и все прогресывне людство, відзначає Всесвітній день продовольства, встановлений ООН у 1979 році. Темою цього року стало гасло “Здорове харчування для світу без голоду”, тож і ми зосередилися на ґрунтовному та масштабному дослідженні.  

У вівторок кожен клас відзвітував за своїм проєктом.  На цілий день нашою темою стали питання здорового харчування, дискусії про переваги місцевих продуктів над імпортними, проблеми пливу великої рогатої худоби на екологію та презентація особливості української національної кухні.

Ми дізналися, що споживати місцеві та сезонні продукти вигідно не лише з економічної точки зору, але й з екологічної, що корови є найбільшими викидачами метану в атмосферу, а страви української національної кухні можуть бути на столі не лише на народні свята, а й у повсякденні, адже вони є надзвичайно корисними для нашого здоров’я. Борщ, зварений в якомсті приклада п’ятикласниками, став яскравим і смачним прикладом!

А з уроку кожен пішов з завданням промоніторити свій раціон та провести ревізію у холодильнику, аби визначити, чи відповідає його вміст тим порадам, що ми сьогодні отримали. 

Тож з упевненістю можна сказати, що проєкт не завершився, і його післядія, сподіваємось, буде відчутна протягом всього нашого життя.

Автор: Андрй Заболотніков

Яким буде наш насичений тиждень

Екіпаж “Force” – журналісти цього тижня

Вітаємо у новому тижні нашого надзвичайно насиченого шкільного життя! 

У понеділок ми почали з аналізу наших Ліцейських перегонів, в ході якого підбили підсумки всіх екіпажних та індивідуальних активностей, а також натхненно стартували у підготовці до наступного культурознавчого свята свята — Хеллоуїну. Кожна команда отримала завдання, тож тепер може натхненно почати підготовку!

У вівторок ми торкатимемося душею геніальних поезій двох авторів надзвичайної величини: Бориса Олійника та Олександра Пушкіна протягом поетичного вечора “Дві вічності лицем одна до одної стали…”. А також зможемо завершити нашу справу до Дня продовольства під час класних презентацій проєктів, що були підготовлені протягом минулого тижня.

У середу ми вже традиційно відвідуємо наших самотніх друзів — бабусь та дідусів, аби зробити їхнє життя трохи менш самотнім та трохи більш різноманітним, подарувавши радість та тепле спілкування. А за потреби, і практичну допомогу.

У четвер ми відчуємо себе справжнісінькими делегатами Організації Об’єднаних Націй, в ході рольової гри “Модель ООН” разом з учнями інших шкіл Полтавської області, що до нас долучаться. А також стартуємо у підготовці до дня народження Астрід Ліндгрен, адже вже саме час, бо до самого свята залишається вже й не так багато, а підготовка до події має бути, безумовно, ґрунтовною.

У п’ятницю ми матимемо наше традиційне затишне читання, цього разу присвячене творчості геніальної шведської письменниці Астрід Ліндгрен, а також історичну фіку, на якій зможемо відкрити для себе невідомі сторінки історії нашої власної школи. Адже за 25 років таких історій зібралося чимало, повірте.
Але поки до занурення в історію школи ще майже тиждень, наш гурт продовжує її творити прямо зараз, а щоб ви не пропустили нічого, цього тижня працюватиме наша команда журналістів. Тож, до зустрічі!

Текст: Андрій Заболотніков

Що писав про демократію Пушкін та чому Кюхельбекер не зміг викладати у Парижі

Протягом цього тижня одинадцятикласники проводили уроки культурознавства за методом «рівний – рівному».  Зокрема, у вівторок учениця 11 класу Анастасія Артюх розповіла нашому шкільному гурту про те, як ліцеїсти пушкінськогов ипуску своїми вчинками та життям наближали торжество демократії. 

На цих уроках  уроці учні змогли дізнатися, що писав про демократію Олександр Пушкін, як поширював її ідеї Іван Пущін та чому Вільгельм Кюхельбекер не зміг викладати у Парижі.

“Я вперше розглядала як Пушкін та його товариші своїм життям стверджували свої демократичні переконання, бо я готували доповідь перед шкільним гуртом. Чесно кажучи, це доволі складна робота, адже потрібно було проаналізувати багато інформації з різних джерел та з різних точок зору. І хоч зрозуміти, чому та чи інша подія в житті ліцеїстів несла в собі цінність демократії, не так і складно, але розповісти доступно та зрозуміло навіть молодшим, було значно складніше. Я рада, що в мене була змога дізнатися детальніше про життя ліцеїстів, які стали «столпами Отечества” і потренувати вміння виокремлювати цінності демократії в діях людини», – каже розповідачка Анастасія Артюх.

Пушкін жив у Російській імперії, в котрій демократичні ідеали були ще далекою мрією. Кріпацтво, класове суспільство, ідеологія завоювань та менталітет — все це вкупі складало умови, за яких демократія могла існувати. Ліцеїстів навчали іншим стандартам, задля того, щоб створювати благо для громадян своєї країни.

В суботу19 жовтня ми відзначатимемо Свято шкільного товариства – Ліцейський день. Цього дня ми об’єднаємося задля того, щоб наше товариство стало якомога дружним та добрішим, щоб ми стали тими “стовпами”, на яких зможе спертися наше українське суспільство.

Текст: Дмитро Нікулін

Фото: Анастасія Артюх

Досвід поколінь і фотосесія з рушниками

Щотижкя ми провідуємо наших літніх друзів. Іноді допомагаємо їм по господарству, іноді прибираємо в кімнатах, а екіпаж «Потужна хвиля» організували волонтерський ярмарок і придбали ретро-телефон з великими кнопками для їхньої бабусі. 

Наш екіпаж «ThinkGuys» провідує Марію Іванівну Страутинь. Ця бабуся – поетеса, вона пише глибокі вірші. Кожного разу, коли ми приходимо до неї, вона зачитує напам’ять свій вірш. А їх, повірте, в неї багато – цілий стосик! Марія Іванівна дуже любить дітей і завжди з нетерпінням нас чекає. Наша бесіда починається з того, що кожен встає і чітко та голосно читає вірш, який він вивчив цього тижня. Бабуся оцінює і дає рекомендації для покращення декламації. Вона часто нам розповідає про своє дитинство і зачитує нам вірш-згадку про страшні події воєнні часи та про те, що її тоді радувало. 

«З Марією Іванівною нам дуже цікаво. Пам’ятаю, минулого разу ми її попередили, що ми з  нею будемо фотографуватися. Ми прийшли, як завжди, в шкільній формі. А Марія Іванівна підготувалася до фотосесії. Вона дістала зі старих скриньок на шафі свій вишуканий український костюм, а нам дала вишиті рушники та інші елементи одягу. Ми були вражені та радісні. Після  цього я з нетерпінням чекаю наступної нашої фотосесії», – ділиться Дмитро Нікулін. 

Для нашого гурту важливо вирішувати соціальні  проблеми. Ми намагаємося єднати людей, які в іншому випадку контактували б один з одним. Досвід поколінь – це важливо. Адже, поки ще залишилися ті люди, які бачили страхіття війни, треба переймати їхній досвід, аби не повторити трагедію знову. 

Текст: Давід Бичков в редакції Насті Артюх.

Фото: Валерій Чорномазов

На мобільний для бабусі

Сьогодні в школі відбувся волонтерський ярмарок. Його метою було зібрати кошти на медичне обстеження та мобільний телефон для Валентини Михайлівни Солошенко. З цією чудовою бабусею нещодавно познайомилася і подружилася команда “Потужна хвиля».

Ярмарок відбувся у Рожевій залі на десятихвилинках між другою, третьою та четвертою парами. Традиційно учні продавали смаколики, які приготували власноруч. Всім сподобалися еклери семикласниці Софійки, печиво її однокласниці Влади, східні солодощі, які приніс шестикласник Ілля та бісквіти від Оксенії та Ренати.

“Ярмарок мені дуже сподобався. Було дуже приємно, що наш Ілля так активно долучився до ярмарку – він приніс халву, чай, козинаки, шоколадну пасту – і все з далекого Ірану! Цих смаколиків я придбав багато, бо вони припали мені до душі. Ще сподобався шоколадний брауні з малиновим джемом. Я розумів, що це не просто їжа, яку можна купити, а можливість допомогти бабусі”, – ділиться десятикласник Богдан Коваль.

Придбали смачненьке не тільки учні старшої школи, але й початкових класів, тож вдалося зібрати 1814 гривень!

«Цього має вистачити для бабусі, і ми раді, що здійснили таку справу!» – говорять організатори.

Текст: Оксенія Логачова, 11 клас, Валерія Юденкова, 6 клас

Важлива складова шкільного життя

Уроки хореографії є важливою складовою нашого шкільного життя. На них кожен учень охоче працює, оскільки цей предмет є таким же важливим, як і фізика чи математика.

Цього разу після довгої розминки ми почали повторювати-вивчати танець із вистави «Щоденник Анни Франк», яку плануємо презентувати наступного місяця і в якій кожен має свою особливу роль .

«Я люблю танці, бо рухами можна сказати все, що хочеш і не можеш сказати словами. Коли танцюєш, то уявляєш ту чи іншу подію і стаєш на певний час її героєм», – поділилася своїми почуттями одинадцятикласниця Оксенія Логачова.

Цей урок хореографії був дуже цікавий та продуктивним. Абсолютно кожен з нас був активним і включеним.

На нашу думку, урок хореографії має бути у кожній школі оскільки це розвиває командність, витривалість, пластику та гнучкість і найголовніше – допомагає перебороти страх сцени.

Ми маємо уроки хореографії двічі на тиждень, і це дуже добре!

Текст: Рената Геращенко, 8 клас

Чужих стареньких не буває

Так називається шкільний проєкт, мета якого – допомогти літнім людям, які цього потребують. Важливою частиною проєкт є спілкування, яке виникає між учнями та старшими друзями.

Зараз шкільний гурт відвідує п’ятьох літніх людей. Ось і сьогодні, 9 жовтня, кожен екіпаж узяв смаколики та завітав до вже знайомих дідусів і бабусь.

Життя швидкоплинне, а наше спілкування з бабусями та дідусями дає чудову можливість усвідомити, що варто насолоджуватися кожним моментом – не тільки свого життя, але й життя близьких людей.

Текст: Софія Гаврюк, 7 клас

Листи як свідчення історії

Шкільна пошта

9 жовтня світова спільнота відзначає Всесвітній день пошти. З цієї нагоди в нас відбувся захопливий урок культурознавства. Ми з’ясували, як листи можуть бути свідченнями історії. І навіть змогли потримати в руках листи з фронтів Другої світової, що зберігаються в нашому шкільному музеї!

Учні принесли до школи свої особисті листи та листи, що є сімейними реліквіями. Ми вчилися аналізувати листи як історичні документи – за певним планом.

«Я дуже здивувався, коли мені пояснили, що замість простого СМС можна сісти й написати приємного і затишного листа», – ділиться своїми відкриттями семикласник Андрій Любічев.

Це заняття стало продовженням попереднього, коли ми дізнавалися про історію пошти та листування, якими були перші листи та як працювали перші листоноші.

Текст: Максим Заболотніков, 8 клас, Оксенія Логачова, 11 клас