Час поетичної вдячності та визнання

Сьогодні відбувся літературний вечір “Рядки, обпалені війною”. Читати напередодні Дня Перемоги поетичні свідчення нащадкам від героїв Другої світової – це шкільна традиція. А сьогодні переконалися, що школа – це не стіни. Бо хоча зустрілися на zoom-конференції й читали вірші віддалено, відчувалися трепет і єдність.

Ця справа – частина соціального проєкту «Поетичні світи» одинадцятикласниці Насті Артюх. Вона підібрала вірші, склала сценарій і навіть тренувала декламацію молодших одношкільників.

Кожен учень підготував читання вірша: лунали рядки Бориса Олійника, Костянтина Симонова, Сергія Орлова, Ліни Костенко, Юрія Левітанського. Учні 11 класу підготували декламацію шести глав знаменитої поеми Олександра Твардовського «Василий Теркин».

Діляться враженнями шестикласники:

– Це було дуже атмосферно! Цей вечір запам’ятається у моєму серці надовго, – говорить Микола Дмитрієв.

– Як мені сподобалися вірші! В мене аж мурашки по шкірі пробігали! Настільки чудові, що аж зазирнути хочеться туди, де воювали ці люди!
Нам багато чого розповідали, навіть старі фото показували! Дуже цікаво…
В моєму вірші розповідається про медсестру, яка рятувала бійців, що воювали за нашу країну. Юлія Друніна, так звали поетесу, не тільки про себе розповідає, а й про всіх медсестер! – ділиться Маша Глуховська

– Я декламував дуже гарний, глибокий і сумний вірш про 22 червня 1941 року – «Тот самый длинный день в году». Хочу сказати нашим ветеранам, нашим героям – що про них пам’ятаємо! Ними пишаємося! І ніколи-ніколи не забудемо! – це слова Давида Бичкова.

У шкільному розкладі цей фрагмент значився як «Час поетичної вдячності та визнання».

– Після часу визнання і вдячності я хочу написати, що я вдячний всім людям, які змогли перемогти фашизм! І вчителям, які нас вчать, для того щоб ми змогли попередити повторення цієї біди. Вічна Слава переможцям! – це написав у шкільні групі у вайбері Слава Гребельний.

Великдень: заглиблення в культуру & підтримка традицій

Великодній період у школі – це зазвичай цілий комплекс освітніх завдань, бо відбувається освоєння важливого культурного коду людства. Це уроки культурознавства та українознавства, мистецтва та прикладних ремесел, історії та кулінарії. Цього року – все це онлайн, але, можливо, навіть в чомусь ширше, ніж зазвичай, бо до проєкту долучилися родини.

Юдея часів Ісуса – на уроках історії, євангельські сюжети у світовому живописі – на уроках мистецтва, українські великодні традиції – на українознавстві, писанкарство – на художній праці, великодня випічка – на кулінарії.

А наприкінці тижня школярі включилися в проєкт «Великдень по-справжньому: місія – зберегти традиції»

Мета цього проєкту – відтворити в родині якомога більше народних традицій, про які дізналися на уроках українознавства та втілити їх у життя родини.

Ось який виклик постав перед кожним:

#традиція1 наведіть лад у вашій оселі (приберіть мотлох та непотріб, зметіть пил, вимийте вікна, зніміть павутину, підметіть, помийте підлогу, переберіть шафи з речами та книгами і так далі) – все має сяяти чистотою!

#традиція2 долучіться до флешмобу від 8 класу (правила вони скинуть сюди та запостять до шкільної інсти)

#традиція3 раненько скупайтеся на Чистий четвер, щоб бути сильними та здоровими;

#традиція4 створіть власні писанки-шедеври, з різними символами та кольорами, вишукані та ажурні (не хвилюйтесь, у вас буде можливість навчитися)

#традиція5 долучіться до всеукраїнської ініціативи “Писаночка NOW” та розпишіть писанки разом з людьми з різних куточків нашої країни (це буде в суботу, 18.04 о 16:00)

#традиція6 створіть власний ошатний великодній кошик та напакуйте його смаколиками (пасками, крашанками, писанками, ковбасами та іншими смачними стравами). Не забудьте про красивий вишитий рушник чи святкову серветку)

#традиція7 посвятіть ваш великодній кошик (увімкніть онлайн-трансляцію святкової служби та щедро окропіть смаколики йорданською (водохрещенською) водою)

#традиція8 влаштуйте традиційну “битву крашанками” між членами своєї родини

#традиція9 розкажіть вашій родині про великодні звичаї та традиції, про символи Великодня та почитайте разом великодню легенду

Пропонуємо й читачам сайту доєднатися до великодньої атмосфери, переглянувши фотогалерею!

Літні та дистанційні проекти

Літні освітні майданчики

Запускаємо ЛІТНІ ОСВІТНІ МАЙДАНЧИКИ і запрошуємо учнів 1-11 класів! 

Місія проекту – освітня реабілітація школярів після карантину та корисне дозвілля.

Освітній майданчик діє за принципом спортивного. Тренажери – це активні заняття з шкільних предметів, а тренери – досвідчені вчителі-предметники.

Можна обрати рівень: корекційний, підтримуючий, просунутий.

Тривалість заняття – 4 години. 

Тренажери: математичний, мовний (англійська, українська), хімічний, фізичний, біологічний, історичний, читацький (літературний), географічний – можливі всі предмети шкільної програми. 

Можливо комбінувати в день два різних тренажера: до і після обіду.

Унікальні можливості: 

– заняття на свіжому повітрі; 

– найекологічніший район Полтави; 

– щоденні спортивні активності;

– можливість якісного харчування;

– до 5 учасників в групі.

Формуються групи на всі місяці літа, на будь-який термін, телефонуйте 0689320637 або +380995430676. 

Протягом літа діятиме програма для молодших школярів, а також дистанційна корекція знань та освітніх умінь. Охоче відповімо на питання!

Дистанційне навчання влітку

СИСТЕМНИЙ ТА ЩІЛЬНИЙ СУПРОВІД ВІДДАЛЕНОЇ РОБОТИ ШКОЛЯРА

Якщо вам важливо, щоб ваша дитина:

– реально пішла вперед в своїй освіті;
– бачила освітній сенс у завданнях, які отримує;
– щоб її самостійна робота була під щільним супроводом фахівців;
– щоб вона могла задати будь-яке питання хорошому вчителю і отримати грамотну відповідь на питання з будь-якого предмету;
– щоб роботи дитини були якісно перевірені та оцінені.

Запрошуємо школярів 1-11 класу долучитися до нашого дистанційного навчання!

Про деталі – телефонами 050-045-25-79, 097-399-48-47.

Уроки гітари

Уроки гітари для дітей від 7 років.
Індивідуальні та групові, вартість одного – 90 гривень. 
Умови: 
– бажання дитини;
– наявність інструменту; 
– передсплата за заняття.
Заявки приймаються на вайбер +380965747805, телефонуйти чи пишіть зараз, щоб узгодити час.

Як воно – навчатися дистанційно?

Рефлексією в школі завершується кожен день: і віддалений, і звичайний. І це допомагає кожному осмислити здобутки освітньої діяльності, а також знайти ресурси для просування вперед та побачити участь у своєму житті інших людей. Питання на рефлексію зазвичай різні, вони залежать від змісту шкільного дня та від задач, які стоять перед собою школярами. І огляд коротких повідомлень у вайбері вимальовує цілісну яскараву картину.

Взагалі цей період дистанційного навчання мене навчив не відкладати те, що я став все робити вчасно, і я пишаюся цим. Андрій Любічев, 7 клас

Сьогодні я змогла виконати все заплановане вчасно й навіть встигла попрацювати з класними проектами. Мені це вдалося завдяки самоорганізації, вмінню втрапляти в дедлайни та завдяки постійній включеності. Далі я буду надолужувати те, що нре встигла раніше. І звичайно, що покращувати свої оцінки з усіх предметів! Рената Геращенко, 8 клас

Сьогодні мій день був важким, але цікавим. Я написала контрольну роботу з історії, пограла в “Дуолінго”, допомогла мамі з обідом – це був мій урок обслуговуючої праці. А ще виконала всі вправи, які запропонував вчитель фізкультури і попрацювала окремо з вчителем з англійської. Сьогодні мені допомагала наполегливість, але я знаю, що треба старатися ще більше! Марія Глуховська, 6 клас

Сьогодні я виявив ініціативність і креативність в наступному.  Я знав, що нам бубуль лагодити роутер, і написав заздалегідь, що не зможу бути на Часі вдячності. Але я написав вдячність письмово! І задалегідь запланував в цей час доробляти контрольну з українознавства. В результаті я зміг написати вчасно дві контрольні, уважно послухати на zoom-конференції про фашистські концтабори. А покращити мені потрібно уважність та почерк. І бути чесним з собою. Святослав Гребельний, 6 клас

Мені допомагають навчатися комунікабельність та розуміння матеріалу, а ось таймменеджмент потрібно покращити… Трохи не вистачає реального спілкування. Іноді не вистачає наснаги, але я все-таки роблю тричі на день руханки й розминки для очей. Змінювати ж я не хочу нічого, мені й так досить комфортно. Все ж таки маю визнати, що тепер я швидше набираю текст! Взагалі сьогоднішній день був хоч і складним, але насиченим позитивними емоціями! Володимир Малиш, 5 клас

Цей тиждень був наповнений мистецтвом і творчістю. Дякую за цікаве й натхненне занурення у творчість Миколи Гоголя. Я змогла згадати твори, які вже давно читала, змогла захопитися його талантом знову. Вчора мої друзі з іншої школи писали конрольну роботу з теми «Гоголь та його творчість», і я їм легко допомогла. Анастасія Артюх, 11 клас

Життя на Марсі можливе

Дистанційне навчання триває вже більше місяця, шестикласники, готуючи відповідно графіку свій пост до шкільного існстаграму, вирішили поміркувати про плючи та мінуси свого новго досвіду.

Мінуси:

– важко переформатувати свої звички й почати все робити самостійно;

– потрібно швидко сприймати інформацію й виконувати завдання, бо є чітко встановлений ліміт часу;

– для самостійного опрацювання мені потрібно вдвічі більше часу, якого і так обмаль;

– стали багато писати в зошиті;

– я скучив за живим спілкуванням з учителями та однокласниками.

А тепер перейдемо до позитивного. Отже:

– ми освоїли нові програми, мережі та платформи. Zoom, Skype, Viber, PowerPoint, iMovie, YouTube, Instagram, Facebook, SmartBook, Duolingо відкрили для нас нові можливості;

– наші вчителі на зв’язку фактично 24/7 і завжди відкриті до діалогу, можуть допомогти з будь-яким питанням;

– наші вчителі придумують різні квести, щоб нас не поглинуло безбарвне, рутинне навчання. А за перемогу ми отримуємо дипломи та призи – поштою! А, наприклад, за змагання з Duolingo 5 переможців мають персональну розмову з носієм англійської мови – з Канзасу. Мені здається, це круто!

– ми проводимо більше часу з сім’єю, і нарешті реалізували мрії, які раніше здавалися недосяжними. Наприклад, я цього року вперше випікав великодню паску з татом;

– ми навчилися мислити ширше та виходити з зони комфорту.

Підсумовуючи, можу сказати, що «життя на Марсі можливе» і дистанційне навчання теж – і в задоволення! Потрібно тільки стати більш зібраним та відповідальним. А такі ситуації, як цей карантин, загартовують і роблять нас сильнішими».

Текст: Давид Бичков, 6 клас

“Синій птах” і “Мартин Боруля”, або День театру онлайн

Наші учні поринули в нього вчора на весь день і познайомилися з історією театру – від його зародження у Давній Греції і до сучасності.

Розбиралися в будові приміщення, у перших комедіях та трагедіях, в особливостях лікувального театру в Епідаврі та оперного театру в Одесі. Крім того, насолодилися переглядом вистави за твором Мориса Метерлінка “Синій птах”, а старші ще й подивилися “Мартина Борулю” Карпенка-Карого у виконанні Київського академічного театру.

– Для мене сьогоднiшнiй день минув цiкаво та однозначно корисно. Думаю, менi вдалося використати весь його освiтнiй потенцiал, – ділиться здобутками одинадцятикласник Андрій Заболотніков.

– Я дізналася багато нового про театр. Наприклад, що в Давній Греції театр був не розвагою, а насамперед можливістю виховання. На вистави навіть приводили в’язнів, щоб вони подумали над своїми вчинками. Вивчати цей матеріал було цікаво! – говорить учениця 7 класу Ліза Стефановська.


– Дякую, що запропонували переглянути саме цю виставу – “Синій птах”! Мені дуже сподобалася робота всього театрального колективу, але особливо – художника по костюмах. Я захоплена тим, як костюми допомагали втілити ідею спектаклю, – це враження семикласниці Софії Гаврюк.

Цією подією розпочалася робота з комплексною темою “Театр”. І вона продовжиться протягом наступного тижня: для учнів 8 класу, які цього року вивчають античну літературу, “Медеєю” Еврипіда, а для всіх старшокласників – гоголівським “Ревізором” в постановці В. Плачека. Попереду і перегляди, і обговорення, і тести, і контрольні роботи, які перевірять якість знань.

English: віддалено та продуктивно

На цих вихідних в житті та освіті кількох учасників шкільного гурту відбулася знакова подія: вони зателефонували аж у США й поспілкувалися (звісно, англійською!) з другом нашої школи, колишньою волонтеркою Шарі Вілсон. Таку можливість мали ті, хто став переможцем гри “Duolingo” за тиждень.

Гра “Duolingo” увійшла в наше шкільне життя на початку другого триместру і нині допомагає учням бути постійно включеними у вивчення англійської мови.

Цей мобільний додаток не лише допомагає закріпити знання з англійської, але й тримає в мовному середовищі, привчає до системної роботи та відповідальності за результат.

– Я рада, що в мене з’явилася така можливість –поговорити з носієм мови, – ділиться враженнями восьмикласниця Ліза Проскуровська.

– Було складно вчасно перефразувати речення та знайти слово-відповідник, яке знаєш. Але ми говорили на різні теми! Шарі цікавилася моїми думками, я відповідала, і ми з нею дуже гарно поспілкувалися. Дякую за такий чудовий приз! – приєднується її однокласниця Рената. 

Говорить вчителька англійської мови Олександра Говорова:

– Віддалене навчання гостро поставило питання освітніх технологій, і за час карантину я відкрила багато хороших ресурсів. Але основна мета віддаленого навчання полягає не в тому, щоб учні розважалися на креативних сайтах. Мета, над якою ми працюємо разом, – навчитися вільно висловлювати англійською свої думки: і письмово, й усно. А в цьому не обійтися без тренування, без практики спілкування, роботи над вимовою. Не думаю, що існує якийсь більш дієвий спосіб дистанційного навчання, окрім системної та чітко організованої роботи.
Карантин – умови, в яких важливою є можливість бути присутнім у житті інших, тому учні мають більше мотивації для сілкування, обміну думками – а це найголовніше для вивчення будь-якої мови.

На уроках англійської зараз активно використовується Zoom, але крім того, щоуроку школярі отримують пакет завдань для опрацювання. Всі завдання розподілені по рівнях, хто виконує всі – отримує приз (теж освітній, звісно). Завдання формулюються так, щоб учні могли тренувати різні навички – від оволодіння теорією до слухання та говоріння.

Навчання онлайн відкриває нові можливості, і ними вдається ефективно скористатися!

Карантин як тест на ефективність

Країна вийшла на карантин. Це неабияке випробування для навчальних закладів. Але наша школа ефективно працює з першого його дня. Як і завжди, учні планують свій день, формують задачі саморозвитку, аналізують досягнення. Навіть працюють соціальні проекти!

Активно працюють групи у Viber – така група є у кожного класу. Щодня учні отримують розклад, який структурує їхню навчальну діяльність і зорієнтований на особливості навчання на карантині.
Щовечора учні отримують завдання від вчителів – зміст роботи на уроці. По закінченню уроку вони мають надіслати виконане завдання: фото зошита, аудіовідповідь, відеозапис, фото виконаного тесту.

Як і в школі, учні навчаються вкладатися в дедлайни, а в кінці дня аналізують свої здобутки. Відбуваються загальні зустрічі – для спільних уроків чи обговорень, для аналізу соціальної взаємодії та планування. Але тепер – шляхом відеоконференцій.

Тьютори знаходяться в постійному контакті з учнями – так, як це відбувалося й у школі: з 8:10 до 17:30, а іноді й пізніше. Це вони повідомляють розклад, налаштовують школярів на день, перевіряють плани, виставляють актуальні навчальні задачі, контролюють виконання кожного завдання з різних предметів, мотивують учнів до праці над класними та індивідуальними проєктами, проводять рефлексії… Словом, допомагають всьому класу й кожному зокрема рухатися вперед.

Ось що розповідає про сьогоднішній день восьмикласниця Рената Геращенко: “У мене був дуже складний та насичений день. Проте я змогла всюди втрапити в дедлайни, виконати заплановане та навіть перекрити гірші оцінки – кращими. І якщо притримуватись девізу “Я – це мої дії‘”, то сьогодні я собою задоволена. Бо мої дії були спрямовані не лише на навчання, а ще й на саморозвиток. Сьогодні я повністю задоволена своїми діями – повністю задоволена собою”.

Школа “Паросток” онлайн залишається собою – закладом з цікавим, напруженим та ефективним навчанням.

«Страшний» іспит здано!

У понеділок відбувся іспит з культурознавства в учнів 5-7 класів. До такої події всі готувалися довго та скрупульозно!
Ми взяли інтерв’ю у шестикласників Трохима та Іллі.

– Трохиме, як розпочався іспит?
– Це було після першої пари. Поснідавши й набравшись енергії, ми тихенько чекали в класі. І ось заходить вчитель, від хвилювання у всіх пробігли швидкі мурахи, але на обличчях цього видно не було. Олена Василівна, вчитель культурознавства, говорить: «Витягайте білети й будьте уважні та зосереджені!»

– Який білет тобі випав?
– Я дуже швидко побіг обирати білет і витяг 2-й – саме той, який так хотів. Біг швидко, щоб бути першим, а відповідав останнім, однак це мене не засмутило. Поки чекав своєї черги, я з насолодою слухав відмінні відповіді моїх однокласників і був дуже за них радий.

– Як ти відповідав?
– Ось і настала моя черга. Я трохи тремтячим голосом зачитую питання, але відповідь на перше, друге та третє питання я дав розгорнуто, чітко та впевнено. Вчителі сиділи усміхнені, тож я зрозумів, що був на висоті!
Пролунав дзвінок, і я, закінчивши, вийшов з класу, біля якого вже стояли мої однокласники з питаннями: «Ну що? Вдалося?» Ми гомоніли, розповідаючи наші враження та ділилися здобутим досвідом.

Ілля, поділися, будь ласка, ти своїми враженнями!
– Це мій перший іспит з предмета додаткової освіти, тому я готувався довго. Іспит був в усній формі, тож це трохи полегшило задачу. Мені сподобалася саме така перевірка знань, бо вона змушує вийти із зони комфорту.

– Трохиме, що ти побажаєш нашим читачам?
– Я отримав вісімку, і це для мене хороший результат. Хочу сказати, що не варто боятися іспитів, бо це тільки перевірка твоїх знань та новий досвід!

Текст: Трохим Уманський, 6 клас, редакція – Анастасія Артюх, 11 клас

Ні! Я не умру! Я буду вічно жити!

Сьогодні, 25 лютого, день народження видатної, сильної духом людини — поетеси Лесі Українки. З дня її народження виповнилося 149 років, тобто наступний рік — ювілейний!

Вже є шкільною традицією проводити теплий літературний вечір на честь поетеси. До цього дня ми вивчаємо вірш, який найбільше припав до душі, та біографію Лесі. І, звісно, кожного року додаються певні завдання. Цього разу керівники проєкту «Поетичні світи» — одинадцятикласники створили атмосферу літературної дискусії, куди кожен прийшов із власним псевдонімом, щоб відчувати себе критиками чи літературознавцями.

«Я взяв собі псевдонім Морський, бо Леся Українка дуже любила море, часто жила біля нього, надихалася та писала. І також ім’я Лариса з грецької означає чайка — птах моря, а я читав вірш про море», — говорить учень 6 класу Микола Дмитрієв.

Тож у великій залі, у вишиванках, з ароматними свічками, біля портрета Лесі, який намалювала наша вчителька живопису Юлія Володимирівна, ми декламували вірші.

Учні 11 класу розповіли про малу батьківщину Лесі Українки — місто Новоград-Волинський, де вона народилася й провела перші роки життя. І продемонстрували світлини, зроблені під час подорожі Лесиними стежками.

«Я був в будинках Косачів і в Новограді, і в Колодяжному. Коли ти перебуваєш в одному з будинків, ти відчуваєш себе гостем родини. Гостем у білому будиночку Лесі в Колодяжному, а у Звягелі, здається, що тебе вітає молодий ще Петро Косач», — ділиться своїми спогадами Дмитро Нікулін.

А щоб вечір був поетичний вечір був цікавішим, кожен клас створив кросворд та виписав тільки епітети з віршів Лесі, а інший клас мав доповнити ці епітети словами, розвиваючи фантазію.

«Без надії таки сподіватись, жити буду — геть думи сумні!» — такими словами завершився наш літературний вечір. Поезія й сила Лесі Українки надихатимуть нас на гідні справи.

Текст і фото: Анастасія Артюх, 11 клас