​Подаруймо Владі крихітку щастя!

20 березня Генеральна Асамблея ООН і весь прогресивний світ відзначають День щастя. Для кожної людини щастя значить щось своє, але існують універсальні рецепти щастя. І найвідоміший – подарувати щастя іншому. Давайте разом подаруємо щастя маленькій Владі Манжос, допоможемо боротися з її тяжкою хворобою!

Цього року наш волонтерський гурт старається підтримати Владу, яка нині лежить в онкологічному відділенні нашої міської лікарні. Ми відвідували Владу, писали їй листи, дарували іграшки і наклейки, які вона збирає.

Їй всього 10 років, вона любить малювати, робити щось своїми руками, плести браслети, дивитися «Фіксиків», гратися. Влада – дуже жвава і весела дівчинка. Їй подобається знайомитися із новим людьми, вона легко йде на контакт і любить спілкуватися. Влада дуже добра і життєрадісна і, не зважаючи на юний вік, вона – справжній борець. Ось уже кілька років вона бореться із тяжкою хворобою.

​Влада із Семенівського району Полтавської області. Вона має лише тата, бо мама дівчинки покинула їх, дізнавшись про тяжку хворобу доньки. Тато працює у Кременчуці на заводі, тож йому часто доводиться залишати Владу на бабусю. Але і самій дівчинці часто доводиться кидати домівку, щоб лікуватися у Полтаві чи Києві.

Ми допомагаємо цій родині уже близько півроку. Коли Влада у знаходиться у Полтаві на лікуванні, провідуємо її, вчимо разом з нею уроки, читаємо книги, дивимося мультфільми і просто спілкуємося.

На зимових канікулах, коли у нас нам вдалося провести для неї уроки з різних предметів, бо за хворобою дівчинка дуже багато пропускає навчання.

Зараз дівчинка завершує останній курс хіміотерапії. На черзі – поїздка до київської лікарні на діагностування. Все це немалі витрати, а завод, де працює тато дівчинки, через кризу часто зупиняється і тоді робітникам не виплачують платню. Влада і її тато будуть вдячні за будь-яку підтримку. Зараз ми збираємо кошти на лікування дівчинки.

Ми прикріпляємо номер телефона тата Влади. Можливо, хто із вас не буде байдужий і також допоможе цій родині.
+38-095-61-24-901
+38-067-19-000-22
Картка у Приватбанку 4149 4978 5919 7677, Манжос В’ячеслав Вікторович. Давайте разом допоможемо Владі вилікуватися і стати здоровою щасливою людиною!

Просимо всіх наших читачів по можливості зробити репост у соцмережах, щоб про Владу дізналося більше людей і коло тих, хто бажає їй щастя побільшало.

Текст: Олександра Говорова, Софія Бут, Олена Крамарева

Міжнародний рік зернобобових у нашій школі

Наша школа – асоційована школа ЮНЕСКО, і як учасник цієї всесвітньої мережі ми відзначаємо важливі для прогресивного людства дати. А тематичні роки ООН стають основою колективних пізнавальних проектів освітнього періоду “Я та наука”.

Ці освітні проекти допомагають відчути, що начальні предмети потрібні не для відповіді біля дошки, а для покращення власного і суспільного життя. Що дзвінок кличе не просто до шкільного класу, а в коло сучасних і прогресивних людей, які вирішують важливі проблеми людства. Проблеми збереження водних ресурсів і лісів, енергетики для сталого розвитку і світлових технологій, продовольства й екології – ці теми вивчалися світовою спільнотою і нашим гуртом у недалекому минулому. І ось – новий проект.

На 68-й сесії Генеральної Асамблеї ООН 2016 рік проголошений Міжнародним роком зернобобових. Тож у наших перспективах – заглиблення у біологію та економіку, у хімію та географію, щоб розібратися, як горох, квасоля та їхні родичі можуть допомогти прогресивному людству подолати голод на планеті.

Це колективний проект, де про пізнання всіх дбає кожен – відповідно до свого рівня освіти та вікових можливостей.

На 5 та 6-класників покладена місія провести природниче дослідження та познайомити одношкільників з його результатами. Будуть висаджені зернобобові, з’ясовані їхні морфологічні особливості та, сподіваємося дізнатися, чому подолання проблеми голоду покладено саме на ці культури.

​Семикласники розбираються скільки ще видів зернобобових, крім гороху, квасолі та сочевиці є на планеті, де вони вирощуються і які врожаї дають, якою є динаміка їхнього вирощування та споживання.

Восьмикласники заглиблюються в історію використання зернобобових. Встановлюють їхню прабатьківщину, значення для перших цивілізацій та шлях на українські землі.

Учні 9 класу знайомлять гурт із харчовою цінністю цих культур. Хімічний склад, макро- та мікроелементи, білки, жири та вуглеводи зернобобових і навіть переваги та недоліки вегетаріанства стануть предметами їхнього вивчення.

Десятикласники вивчають сільськогосподарський та економічний аспекти проблеми.

​11 клас розглядають питання зернобобових у світовому та загальноукраїнському економічному контексті. Для вирішення цих завдань довелося задіяти комплекс навчальних предметів, вивчити літературу, здійснити експерименти та підготувати презентації, об’єднати зусилля та презентувати свої здобутки спільноті.

Звісно, багато завдань на випередження, а багато – поза програмовим матеріалом. Але суспільні проблеми не завжди входять у жорсткі межі навчальних курсів.

Комплексна освітня справа тим і цікава, що дозволяє розкрити незвичні грані звичних речей. Наприклад, десятикласники ще й презентують нові страви в кулінарних традиціях різних країн. Ефективний спосіб підтримати гурт нелегкому шляху пізнання і розширити уявлення про використання давно знайомих культур!

Мы и всеукраинский конкурс

Он наконец состоялся – Всеукраинский творческий конкурс молодежи и студентов, посвященный Лесе Украинке! Он был очень масштабным. Представьте себе огромный зал Полтавского университета потребительской кооперации, где сидят и стоят в проходах зрители. А некоторым даже стоячих мест не хватает, и они ждут своего шанса в коридоре, пока кто-то выйдет, чтобы хоть краем глаза увидеть, что же происходит на сцене. 

Только участников было около тысячи, а сколько еще было болельщиков: родственников, друзей, учителей! Из Полтавы и Полтавской области, из Тернопольской, Запорожской, Днепропетровской, Харьковской и даже с охваченных войной Донецкой и Луганской областей приехали ребята, чтобы прочитать стихи великой поэтессы, спеть ее песни, показать зрителям ее драматические произведения, представить свои живописные работы.

Наша школа была в числе организаторов, и поэтому у всех наших ребят было очень много работы. Они выступали на сцене на открытии, проводили игротеки и мастерские, были волонтерами для жюри, журналистами – казалось, что они одновременно были везде! 
И при этом еще и в конкурсах в различных номинациях тоже принимали участие.

В конкурсной кутерьме поймать наших ребят непросто, но мне это все же удалось. И я взяла интервью у восьмиклассницы Влады Горбань, которая как раз настраивалась перед конкурсом вокалистов.

Корр.: Привет! В какой номинации ты участвуешь?
Влада: Я участвую в номинации вокал, в сольном пении и в хоровом.
Корр.: Что вдохновило участвовать в конкурсе?
Влада: Наверное, внутреннее желание.
Корр.: Видишь ли ты конкурентов или же уверена в себе на 100%? 
Влада: Думаю, что даже если будут сильные конкуренты, мне поможет вера в себя. 
Корр.: Если бы ты могла выйти на сцену и посоветовать всем участникам что-либо, что бы ты сказала?
Влада: Я бы посоветовала не расстраиваться, если кто-либо проиграет. Пожелала бы овладеть навыком радоваться за других. 

У моей одноклассницы Кати Николаенко сегодня очень много забот, но все же она поделилась своими мыслями с нашими читателями 

Корр.: В какой номинации ты участвуешь?
Катя: В вокале вместе с моей подругой Каролиной из 11 класса.
Корр.: Что заинтересовало в конкурсе?
Катя: Мне нравится петь, и я очень люблю творчество Леси. Поэтому я решила, что мне стоит поучаствовать в конкурсе.
Корр.: Уверена ли ты в себе на 100%?
Катя: Я и в себе уверена, и считаю, что будет много тех, кто сможет нас опередить на пути в победе. Здесь очень много интересных ребят.
Корр.: Волнуешься ли ты?
Катя: Нет, я никогда не волнуюсь, не вижу в этом смысла! Я и всем бы сказала, что не стоит волноваться. Ведь главное – не победа, а участие. 
Корр.: Чем тебя восхищает Леся Украинка?
Катя: Мне очень нравится то, что она ничего не боялась. Она была уверена в своих действиях, для меня она – пример для подражания. 

У наших малышей пока нет никаких организаторских забот, поэтому они наслаждаются конкурсом как праздником. Здесь столько всего интересного для них происходит! Можно и порисовать, и поиграть, и рисунки порассматривать… 

Корр.: Здравствуй! Можно взять у тебя интервью?
Алёна: Привет! Меня зовут Алёна Касьяненко, мне 8 лет, учусь во 2 классе в школе “Паросток”. Я участвую в номинациях «Декламация» и «Вокал».
Корр.: Какой стих ты декламируешь? 
Алёна: Леся Украинка «Вечірня година».
Корр.: Какую песню исполняешь? 
Алёна: Я пою не одна, а со своим классом. А песня называется «Вишенки».
Корр.: Что заинтересовало тебя в конкурсе, и почему ты стала участвовать?
Алёна: Мне очень нравится Леся Украинка как человек. Также мне очень нравится читать ее стихи. Именно поэтому я и участвую. 
Корр.: Если бы ты могла выйти на сцену, что бы ты сказала?
Алёна: Я бы пожелала удачи и победы!
Корр.: Что тебя интересует в Лесе Украинке?
Алёна: Её мужество.
Корр.: Понравилось ли тебе стоять на сцене?
Алёна: Да, очень! Хоть и волновалась немного. 

Это был отличный день! Много событий, много волнений, много впечатлений и много дел. У нас получилось сделать праздник поэзии для многих ребят и взрослых. И сами мы тоже окунулись в атмосферу дружбы и творчества.

Текст: Екатерина Касьяненко, Елена Крамарева


Мушкетери, вперед!

Нещодавно дівчата цікаво та весело перевірили хлопців на кмітливість, логіку та спритність.

Дівчата влаштували їм квест із різноманітними завданнями. Хлопці змогли виявити суто чоловічі уміння: знаходити вихід з безвихідних ситуацій, забивати гвіздки і влаштовуватися на роботу.

І це у них вийшло – найвищі оцінки, за словами журі, отримані саме на цих випробуваннях! Крім того, хлопці повинні були практично довести, що найвизначніші кулінари – саме чоловіки. І їм це вдалося! А семикласник Сашко навіть зміг похвастатися просто вишуканим печивом. Щоправда, недовго – печиво здобуло таке шалене визнання, що зникло за декілька хвилин.

Тож можна бути певними – з нашими хлопцями не тільки не пропадеш, але й голодним не залишишся.

Однак справжній чоловік, повинен бути здатним не тільки здійснити подвиг, але й зрозуміти дівчину! І, за словами хлопців, ці завдання виявилося найскладнішими. Якщо “заплести молодшій сестричці кіску-колосок” ще якось вдалося, то співставити косметичні засоби із їхніми назвами виявилося просто неможливим!

Ділиться враженнями одинадцятикласник Даня: «Чув, що брасматик – це така щітка, а от що таке тінт та бронзатор, я так і не здогадався. Ох, вже ці дівчата!»

На здивування всім, переможцем став п’ятикласник – Крістіан Лемешко, який виявився найкмітливішим у відповідях на складні запитання, найуспішнішим кандидатом на уявну роботу і (о диво!) зміг заплести найкращий колосок і розпізнати купу всілякої косметики. Хоча, може, справа в тім, що він має старшу сестричку Кароліну, тож хочеш – не хочеш, а доводиться дізнаватися різні таємниці дівчачого життя. Однак смачнючі оладки – це вже справа його власного кулінарного таланту!

Після квесту дівчата подарували хлопцям різнокольорові метелики, щоб підкреслити їхню джентльменську елегантність та вишуканість, а потім заспівали веселі пісні.

Конкурс було надзвичайно веселим та цікавим, всі змогли посміятися та порадіти. А головне – дівчата змогли ще раз впевнитися, що можуть розраховувати на хлопців як на своїх захисників.

Текст: Катерина Ткаченко, редакційний супровід – Олена Крамарева

Леся Українка в серцях дітлахів

“Змагаємося за нове життя” – так називається Всеукраїнський дитячий конкурс, присвячений видатній українській поетесі. І зараз уже на повну йде підготовка до цього дійства – у нашій школі і в сотнях українських шкіл та вишів. ​


Це традиція нашої школи – у лютому занурюватися в творчість Лесі Українки. Ми дуже шануємо її і як прекрасну поетесу, і як мужню глибоку людину. Тож добре знаємо не тільки її біографію і програмові твори, але й чимало того, що за програмою не вивчається. 

І наші джерела – не тільки книги. Ми пройшли Лесиними шляхами. Побували й у Новоград-Волинському, у її ранній дитячий домівці, і в милому її серцю Колодяжному, і в Луцьку, і, звісно, в Гадячі. І навіть у тому самому “предковічному лісі на Волині”, де Леся оселила свою Мавку, теж побували. 

Ми шанувальники Лесиної драматургії, тож, звісно, не пропустили її “Лісову пісню” у нашому полтавському музично-драматичному театрі. І навіть у “Довгапанчоху” рецензії на цей чудовий спектакль писали. А коли їздили до Києва, то відвідали не тільки колишню Лесину квартиру, нині музей, а й театр російської драми (який, до речі, теж носить ім’я Лесі Українки). Нам пощастило переглянути “В полоні пристрастей…” – Лесин переспів історії про Дон Жуана. 

…Лютий у розпалі.  Тож, як завжди, у моїй школі вчаться вірші і створюються картини за творами великої поетеси. А коли йдеш шкільними коридорами, здається вся Лесина душа перелилися у пісні, і всі ці пісні зараз живуть у нас. За період підготовки до конкурсу я відкрила такі таланти у моїх друзів, про які раніше навіть і не здогадувалась! 

Сама ж я буду декламувати вірш. Звичайно, він не програмовий, але дуже глибокий і цікавий. Я люблю творчість Лесі Українки, і мені подобається торкатися творів, у  яких ще зберігається частинка її душі.

І знаєте, вирує не тільки моя школа!

Діти з усіх куточків України подали свої заявки на участь у конкурсі, співорганізатором якого є наша школа. І зараз наполегливо готуються. Адже це так захопливо – пізнавати митця, його світ і душу, занурюючись у його творчість.

Текст:  Марійка Петренко, редакційний супровід – Олена Крамарева

Будеш слухати джаз разом із нами?

Кажуть, що музика дуже впливає на життя людини. Відвідавши джазовий концерт міського духового оркестру “Полтава”, ми переконалися: не просто впливає, а значно покращує якість життя.


Швидкі і повільні, мелодії без слів та зі словами… Вони були дуже різноманітними. Нам це надзвичайно сподобалося, і усіх нас захопив джаз. Захопив настільки, що 4 березня ми знову йдемо на джазовий концерт.

А поки чекаємо, готуємося: вивчаємо історію джазу, постаті славетних виконавців та дізнаємося купу іншої цікавезної інформації. Тож було вирішено взяти інтерв’ю у нашого вчителя музики. Полюбила музику і тепер знаю багато про її жанри та напрями я саме завдяки Олені Володимирівні. Вона тренує наш шкільний ансамбль “Обрій”, який звучить вже доволі непогано! Коротше кажучи, всім би такого вчителя музики, як у нас! До речі, саме вона й запропонувала нам подорож до світу джазу. Отже…

Кор.: Чи захоплюєтесь ви джазом?
Олена Володимирівна: Дуже захоплююсь, і сама теж дуже люблю грати джаз.

Кор.: Як же виник цей дивовижний напрям у музиці?
Олена Володимирівна: Відомо всім, що цей напрям виник у США на початку 20 століття як синтез європейської і афро-американської культур.

Кор.: Чи сподобався вам цей концерт? Які твори – особливо?
Олена Володимирівна: Мені концерт дуже сподобався, і я рада, що вся школа змогла послухати джаз. Це було дуже драйвово, це було дуже цікаво і захоплююче. Що стосується творів, то найбільше мені сподобалось “Босанова”, дуже зацікавив “Блюз котів” та “Блюз дикої кішки”, бо там було соло на саксофоні сопрано, який, виявляється, називається “морквинкою”. Дуже цікавими були пісні у джазовій обробці. З нетерпінням чекаю нового концерту!

І ми також! А якщо ви хочете покращити якість свого життя, приєднуйтеся! Зовсім скоро у Полтаві знову лунатиме джаз.

Текст: Марійка Петренко, редакційний супровід – Олена Крамарева

Спробуй творити добро

17 лютого відзначається День спонтанного виявлення доброти. Цей день ми намагалися провести, допомагаючи іншим людям, піклуючись про них.

Що таке спонтанне виявлення доброти? Це коли ти робиш добрі справи або ж просто маленькі приємні дрібниці людям просто так, безкорисливо, нічого від них не чекаючи у відповідь. Я думаю, що цей день важливий у теперішньому суспільстві, бо ми цікавимося комп’ютерами, машинами, чим завгодно, та тільки не людьми поруч нас.

Ще зранку Кароліна, керівник нашого волонтерського загону, розділила нас на три групи. Одна мала їхати до бабусь і дідусів у геріатричному пансіонаті, ми давно їх провідуємо і дуже любимо. Вони завжди так радіють, коли ми приїзжаємо! Інша ж група поїхала провідати дівчинку Владу, що зараз знаходиться у онкологічному відділенні дитячої міської лікарні. Їй там дуже сумно, і тому, поки в них карантин, ми передаємо їй різні подарунки, листи, сюрпризи, щоб вона не так сумувала одна.
Третя група їхала до Микільського інтернату, до цієї групи належала і я.

До діток у Микільському інтернаті ми їздимо вже багато років, і у кожного з нас вже з’явилися там справжні друзі. Ми привозимо їм солодощі, потрібні речі, граємося з ними в ігри і робимо різні прикольні штуки своїми руками.

​Цього разу темою нашої зустрічі було “Прощання з зимою”. По приїзду усі ми розділилися на дві групи. Одна пішла робити на плакаті сніговика з вати, а друга – грала в різні ігри: “Газетка”, “Кошки-мышки”, “Ручеек” та багато-багато інших ігор. Дітки були такі раді, що ми приїхали! Та й ми самі, звісно, також.

На кінець нашого візиту у нас було два чудових зимових плакати, які діти попросили залишити у себе, і купа позитивних радісних емоцій.

Я думаю, дуже важливо робити добрі справи людям, що справді потребують нашої допомоги. Адже тобі це нічого не варте, а іншому це може принести таку радість, такі емоції, що запам’ятається на все життя!

Текст: Марійка Петренко

Йому тільки 140 років

А він уже змінив життя мільярдів людей! І наше теж. Тож, можливо, 14 лютого було варто освідчитися у коханні й рідній слухавці? Цього дня вона саме святкує ювілей!


Ми дізналися про це від екіпажу із дорученням «Закон і порядок». До їхніх обов’язків цього тижня належало інформування шкільного гурту про актуальне і важливе. Ось завдяки їм ми і з’ясували, що 14 лютого 1876 є днем народження першого електричного телефону. Цього дня
запатентував свій винахід кмітливий американець Олександер Грем Белл.
Ми відкрили для себе багато цікавого про історію винайдення телефону та його вплив на наш організм.
Переконайтеся самі.
1. Виявляється, що стаціонарні апарати мають неабиякі плюси! Джерелом зв’язку в них є електричний струм, який не шкодить людям.
2. А от сучасний мобільний телефон діє за допомогою магнітних хвиль, які є шкідливими, особливо для дітей, чий організм ще росте і формується.
3. Лікарі не рекомендують постійно мати поруч телефон, щоб зайвий раз не піддаватися електромагнітному випромінюванню.
4. Не варто тримати телефон і біля життєво важливих органів: класти під подушку чи носити в кишені.

Зважте на це, любі читачі!
А ми можемо порадіти тому, що одне із шкільних правил забороняє користування стільниковим телефоном протягом шкільного дня. Це додаткові шанси, щоб колись 140 років
виповнилось і нам з вами!

Текст: Руслана Криворучко, редакторський супровід – Олена Крамарева

Ложка любові чи статуетка поросятка?

День святого Валентина ми відзначили справді цікаво: був і конкурс купідончиків, і перегляд шкільної постановки «Ромео і Джульєтта», і безліч щирих освідчень та побажань!

Свято святом, а навчатися треба, тому навіть у такий день у нас відбувся урок культурознавства, де ми дізналися про те, як святкують день Валентина у інших країнах. Ми вкотре змогли переконатися, що навчатися не за партами набагато краще і цікавіше. Крім того, оскільки це заняття, як і все свято, був англомовним, то ми змогли покращити свій рівень знання англійської. Насправді, цей урок про традиції дня Валентина вийшов чи не найвеселішою частиною свята!

Зокрема, чи знали ви, що у Словенії прийнято незалежно від температури повітря ходити босими по полю на знак великої любові? А в Уельсі, країні, що входить до складу Об’єднаного Королівства Великобританії, прийнято дарувати кістяні «ложки любові». В Японії та Кореї жінки дарують чоловікам солодощі, а в Німеччині, наприклад, дуже популярним подарунком є статуетка поросятка, і саме її дарують коханим.

Наше свято завершилося святковою поштою, де кожен отримав цілу купу “валентинок” від одношкільників і пішов додому із величезним зарядом позитиву!

Текст: Олександра Говорова, редакційний супровід – Олена Крамарева

Перші “найрозумніші”

Чи відомо вам, що Леонардо да Вінчі винайшов прототип автомобіля, а теорія струн розглядає об’єкти з найменшою відомою товщиною 10-35 м? А про те, що зменшивши радіус сонця до 3 км, отримаємо чорну діру? А ми тепер знаємо! І все завдяки “Найрозумнішому”.
Ті, кому випав жереб змагатися першими: Юля, Даня та Саша – боролись за перемогу не на життя, а на смерть! Теми у них були надзвичайно складними.

Одинадцятикласника Даню Сергієнка захопив напрям теоретичної фізики, що вивчає динаміку квантових струн. Це складнюча річ на основі теорії відносності, і, можливо, підґрунтя теорії квантової гравітації. Ми мало, що зрозуміли, але прониклися повагою до Дані та квантової фізики. Та що там ми! Навіть Тетяна Григорівна, яка зазвичай перевіряє питання до “Найрозумнішого”, зізнавалася, що вперше вона не могла зрозуміти жодного слова. Не вірите? То спробуйте пояснити, що таке гравітон і фотон, і чому теорія струн претендує на роль “теорії Всього”!

Суперники у Дані були серйозними. Вони наступали йому на п’яти майже всю гру. Восьмикласниця Юля захоплюється астрономією і цього разу вибрала для змагання тему “Чорні діри”. І вона точно знала, що поблизу чорних дір відбувається викривлення простору і часу і є горизонт подій, уявна поверхня у часі-просторі, що визначає точку неповернення.

Наймолодший із гравців – семикласник Сашко виявив себе знавцем наукової творчості Леонардо да Вінчі. Виявляється великий італієць був не тільки військовим (що загальновідомо!), а ще й медичним техніком, бо винайшов модель людського ока, яка практично не відрізняється від сучасної.

Це була справжня гра! Тільки високого рівня питання і не менш вражаючі відповіді. Незнайомі словосполучення просто сипалися: тридцятитрьохствольний кулемет, гравітаційний колапс, бета-функція Ейлера, сфера Шварцшильда, стереоскоп… Все це створювало надзвичайно захоплюючу атмосферу.

Хоч боротьба і була запеклою, але переможець серед поціновувачів астрономії таки визначився! 21 бал – Даня,17 – Юля, 15 – Саша. З таким гідним рахунком вийшли з гри всі три учасники.

До речі, уже відбулася гра серед любителів техніки, де із темою “Apple” перемогла Софія, обігнавши шанувальника конкуруючої компанії “Intel” Сашка і захоплену талантами самого Стіва Джобса Марійку.

“Найрозумніший” триває! Слідкуйте за новинами!

Текст: Олена Крамарева, Данило Остапюк