На старт! Увага! Марш!

Розпочато інтелектуальні екіпажні перегони за фільмом “Нагорода доктора Шутца” та щорічну інтелектуальну гру “Найрозумніший”. Хто ж стане найрозумнішим і що таке “інтелектуальне сито”? Давайте разом зазирнемо у світ науки та запеклої інтелектуальної боротьби!

Гра “Найрозумніший” у нашій школі вже стала традиційною. У цьому році розпочато дев’яту гру! А це значить, що вже майже десятиліття вибираються категорії, вивчаються тексти, лунає незмінна мелодія з телепередачі “Найрозумніший” і розпочинаються серйозні баталії.

“Я пам’ятаю свою першу гру – з темою “Передня Азія в давнину”. Гра була запеклою, я грав чесно і нікому не підказував”, – згадує восьмикласник Дмитро Нікулін.

У центральній залі нашої школи з початком періоду “Я і наука” з’являється табло з категоріями (біологія, хімія, історія і т. д.), учасник вибирає тему з певної категорії і записує її. Коли всі теми визначені, методом жеребкування нас ділять на трійки у цих категоріях. І починається напружена підготовка. Готувати потрібно не тільки свою тему, але й тему суперника. 

На початку змагання учасникам дають хвилину, щоб запам’ятити розташування питань,. І розпочинається гра! На обміркування – 20 секунд, а через декілька кіл за кількістю балів визначаємо переможця.

Цього року тема “Найрозумнішого” –  “Культурна спадщина ЮНЕСКО в Європі”, бо 2018 рік – це рік Європейської культурної спадщини. На зараз до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО входить 1073 об’єкти, тож нашим учасникам є з чого вибирати!

“Гра “Найрозумніший” – це цікава форма навчання. Взагалі, якщо обирати тему з категорії: історії, фізики, чи географії, ти не тільки відкриєш для себе світ та розшириш уявлення про його явища, але ще й зможеш вивчити матеріал наперед. Це потім не раз тобі допоможе на уроках!” – відкриває секрет цікавого навчання семикласниця Аня Іщейкіна.

Ще однією формою навчання у нашій школі є перегляд та аналіз фільмів, у яких піднімається наукова проблематика, та, звісно, інтелектуальні перегони за ними. Минулого року ми влаштовували такий “науковий кінозал” за фільмом “Приховані фігури”, а цього року обрали фільм Клода Піното “Нагорода доктора Шутца” 1997 року. Радимо цю стрічку кожному до перегляду!

Фільм виявився дуже цікавим. Щось є і смішне, і миле, і важливе в цій науковій історії. Історії життя Марії та П’єра Кюрі. Ми бачимо двох головних героїв, яких об’єднувала любов до науки і наукових досягнень. Подружня пара старанно працювала і врешті домоглася неможливого – відкрила новий метал, який змінив історію людства і відкрив нові горизонти в науці.

“Така форма навчання мені подобається. Це цікаво. Я не думала, що можна так здобувати знання, у моїй старій школі ми читали тільки незрозумілі тексти”, –  ділиться враженнями новенька – шестиклвсниця Єлизавета Проскуровська, що вперше відчула смак навчання не за партою.

“Мені надзвичайно сподобався фільм, бо він показує життя видатного вченого – Марії Кюрі, яка є лауреатом Нобелівської премії у галузі фізики. Зазвичай, у кабінетах біології чи фізики, ми не звертаємо особливої уваги на  портрети видатних вчених. А такі фільми розкривають особистість та розповідають життєву історію, що прихована за цим ім’ям чи портретом”, – говорить восьмикласник Богдан Коваль.

Наші перегони в цьому році проходять у форматі “інтелектуального сита”. Кожна команда виписує максимум одиниць знань з фільму (назви явищ, елементів, приладів, імена вчених) і потім по колу представляє їх. Команда, що змогла представити найбільше фактів, стане переможцем.

Ми будемо слідкувати за перебігом подій, а ви стежте за новинами на нашому сайті. Відкривайте для себе світ, нові постаті, події, історії. З нами цікавіше!

Текст: Єлизавета Попова, Богдан Коваль, Олександр Супренець.
Фото: Єлизавета Проскуровська.

Щоб іспит став зоряною миттю

Якщо ви все ще боїтеся складати іспити, то ця стаття для вас! У складанні іспитів учні нашої школи мають неабиякий досвід, тож ми вирішили розповісти, як зробити так, щоб екзамен не ставав найстрашнішим у житті очікуванням.

Що таке іспити? Іспити – це можливість перевірити і систематизувати свої знання, вміння їх представити і використовувати на практиці. Ні для кого не секрет, що в кінці кожного триместру учні нашої школи здають один чи декілька екзаменів – за предметами, які протягом триместру вивчалися найглибше.

Предметів до здачі може бути навіть чотири, а часу на підготовку – мало, тож, якщо предмет, що ти здаєш ще й не є легким для тебе, ти повинен слідувати певній технології. Цю технологію ми опановуємо поступово, від іспитів до іспитів. І коли справа доходить до таких відповідальних випробувать, як ДПА чи ЗНО проблем уже зазвичай не буває.

​Отже, як підготуватися до іспиту за короткий час і скласти його успішно?

​1. Спершу потрібно зрозуміти, що ти не повинен бути генієм в усьому. Якщо один з предметів, який ти будеш складати, є для тебе дуже нелегким, і ти знаєш, що, навіть доклавши максимум зусиль, ти не зможеш отримати високий рівень, не претендуй на нього. Кожна людина особлива. Комусь легше дається література чи мова, комусь фізика чи хімія. Це залежить від тебе. Вимагай від себе стільки, скільки зможеш досягти. 

2. Кожного вечора розписуй по одному білету і намагайся робити це вдумливо, щоб, розписавши, можна було повторити усю інформацію.

3. Якщо ти відтягнеш підготовку до останнього, то, скоріше за все, ти не матимеш вже часу розписувати білети, що значно вплине на твій результат. От і ще одна порада: готуйся завчасно та поступово, не відкладай на останній день.

​4. Пам’ятай, що поруч з тобою завжди є вчитель чи однокласник, який краще розбирається у певному предметі. Не бійся звернутися за допомогою, коли вона дійсно потрібна. 

5. Ну і, мабуть, найприємніша порада: з’їж трохи шоколаду або випий какао з молоком. Какао боби містять серотонін – гормон щастя, а також покращують розумову активність. 

​Якщо ти дослухаєшся до цих порад, то іспит для тебе стане справжнім успіхом, зоряною миттю.

Ну і ніколи не варто забувати, що ти навчаєшся не для школи чи іспитів, а для життя. Якщо ти справді усвідомиш це, то навчання стане не тільки легшим, а і на порядок цікавішим.

Текст: Дмитро Кожевніков,  Катерина Ткаченко 
Фото: Єлизавета Попова

І знову фініш, і знову старт!

Сьогодні в нашій школі відбулися традиційні урочистості, які ознаменували закінчення другого триместру і початок третього – фінального і найвідповідальнішого.
«Ця подія є визначною для мене тим, що ми підводимо підсумки, аналізуємо все, що відбулося з нами за останні три місяці нашого життя, робимо певні висновки і будуємо подальші плани.  Це є днем великого узагальнення всіх сфер нашого життя», – ділиться враженнями шеститикласник Максим Заболотніков.

​Наш день розпочався з аналізу наших індивідуальних соціальних проектів. Кожен звітував за своєю діяльністю протягом триместру, оцінював результати і сформованість власних організаторських умінь, робив висновки, отримував рекомендації, зауваження та поради. 

Продовжилось дійство презентацією наших освітніх досягнень –  середнього балу успішності навчання за триместр. Особливо були відзначені  ті, хто зміг зробити крок вперед. Найбільший стрибок цього триместру зробив учень 9-го класу Олександр Супрунець, який підвищив свій бал на 0.9!

Не оминули увагою і тих, хто досяг значних успіхів у вивченні одного конкретного предмету. Але найбільше була вшанована та людина, яка здобула найвищий серед усіх результат. Цього разу титул «Міс триместру» отримала Софія Кравченко з результатом 10.4!

Звичайно ж, не обійшлося без творчості: кожен член нашого товариства отримав свій список творчих робіт, виконаних ним за триместр. Найбільше їх виявилося в абітурієнтки Олександри Говорової – 34!

Також ми отримали свої нові щоденники, які є значущою складовою нашого повсякденного життя, а тому до процес їх вручення завжди є  важливим.

Наш гурт завершив минулу третину навчального року з хорошими результатами, і, зробивши важливі висновки, вирушив у найвідповідальніший третій триместр – з новими силами, натхненням та бажанням підкорювати нові вершини!


Текст: Андрій Заболотніков
Фото: Єлизавета Попова 

Освітня політика

Школа стоїть на засадах класичної академічної освіти, яка є освітою еліти в усіх країнах світу і дає дитині широкі можливості для вибору майбутнього. У нашому закладі є можливість поглибленого вивчення предметів відповідно до нахилів, обдарувань та індивідуалізованих навчальних планів у старших класах. Старша школа має суспільно-гуманітарннй напрям та профіль «Міжнародні відносинни».

На перетині уроку та позаурочної діяльності школяра реалізується комплексний педагогічний проект «Практикум «Учись учитися», спрямований на те, щоб кожен учень свідомо й успішно досягав навчального результату, набував уміння працювати з різними джерелами інформації, розподіляти час, організовувати робоче місце. Спеціальна організація шкільного життя дає можливість кожному отримати широкий досвід публічних виступів, оволодіти ораторськими уміннями, набути комунікативної компетентності. Випускники закладу та їх батьки зазначають дієвість цього курсу для подальшого навчання у вищій школі та для початку трудової діяльності.

З першого класу вивчається англійська мова з використанням додаткових курсів „Англійська драма”, „Країнознавство”, „Ділова англійська мова”, з 5 класу – німецька мова. Вивчаються російська мова та література. Поглиблене вивчення англійської мови супроводжується активним освоєнням культури англомовних країн (культурознавчі англомовні свята, спецкурси, листування із закордонними партнерами, англомовне спілкування під час реалізації міжнародних проектів та виїзних шкіл).

Особлива увага надається глибокій культурологічній підготовці школярів (вивчення культури і традицій українського народу, історії античної цивілізації, культури англомовних країн та країн, з якими ПНВК поєднують давні партнерські взаємини (Швеції, Польщі, Нідерландів), міфології народів світу, Біблії як культурної та історичної пам’ятки, участь в археологічних розкопках та культурологічних проектах, співпраця з провідними митцями України).

Для навчального процесу характерною є можливість навчання «з нуля» з будь-якого предмету для будь-якого віку та орієнтованість системи навчання на сучасну вищу школу. Системна самостійна пізнавальна робота, інтенсивна предметна комунікація, наукові та літературні конференції, розробка проектів у різновікових командах, уроки-пари забезпечують підготовку до успішного навчання у вузі, яке традиційно демонструють наші випускники.

Слово випускників

Пише цього листа ваша Кароліна… 

Мій любий шкільний гурт!:)
Пише вам цього листа ваша Кароліна, що дуже сильно скучила за усіма вами. 
У мене все добре:) Зараз в мене вже розпочався другий семестр мого навчання на факультеті англійської філології у Вроцлавському університеті. Я дуже рада, що колись моя школа познайомила мене з цим навчальним закладом, і тепер я є студенткою цього університету. 

Я дуже сумую за вами усіма. За моїми найкращими вчителями, за моїм шкільним гуртом. 

Я хочу подякувати моїм педагогам за ті навички та знання, що я змогла отримати у нашій школі багато з них зараз допомагають мені у студентському житті. 

Завжди читаю наш шкільний сайт, переглядаю ваші фотозвіти з подій, що у вас відбуваються. Хоч я з вами на такій великій відстані, але завжди пам’ятаю про усіх вас. Дуже хотіла б з вами усіма поспілкуватися, якщо буде така нагода. 
Передаю усім вам величезні вітання, до нових зустрічей!

​Ваша Кароліна Лемешко

Люба школа – вчителі, друзі, школярі!
Щиро вітаю вас з одним із найголовніших і, з упевненістю можу сказати, що для багатьох, як і для мене, – найулюбленіших свят. З Днем Ліцею!

Для мене це свято в першу чергу – свято шкільних спогадів, зустрічі з вчителями і випускниками. Дуже моїх багато життєвих подій пов’язано зі школою, але найбільш суттєві з них це перший рік мого навчання у школі, перші подорожі, шкільний похід, перші екіпажі: “Соняшник”, “Амазонки”, “Світанок” – і перше капітанство, і перші публічні виступи, і перші іспити… Все це надалі стало для мене постійними, але незмінно зоряними моментами шкільного життя. 

…Конкурс юних поетів “Джерельце” у 2005-му та найвідповідальніший рік навчання – 11 клас, коли я мала можливість бути президентом школи, готувати публічні доповіді, виступи, підсумки, вітання… 
…Участь у конференції асоційованих шкіл ЮНЕСКО, ну і, звісно, державні екзамени і випускний вечір!

У нашому шкільному щоденнику написано: “Наша школа дала їм крила, вчися літати і ти!” Саме стартом у майбутнє і було для мене шкільне життя. Саме в школі я почала визначатися із професійною сферою, ставити цілі і намагатися їх реалізувати. 

Це стало основою для моїх зоряних митей шкільного дитинства, здійснення задумів студентської юності і руху вперед у моєму дорослому житті. Крім того, за весь період шкільного життя я знайшла багато друзів, з якими і нині спілкуюся.

У ці святкові дні мені хотілося б побажати школі, усім, хто бере участь у її розбудові, благополучних та успішних проектів, нових ідей і можливостей їх реалізації, творчого зростання і духовного розвитку, лідерства і дружньої згуртованості. Хай нам посміхається життя і буде кращим майбуття.
Зі святом тебе, рідна школо!

​Із вдячністю і любов’ю – твоя випускниця Люда Ієвлєва
19 жовтня 2015 року

Біоритми, біоритми, біоритми

Наше життя – цикл біологічних ритмів. Вони можуть бути настільки короткими, що ми їх не помічаємо. І все ж біоритми, ритми життя – те, що допомагає нам вижити.

І саме тому відкриття Джеффрі Хола, Майкла Розбаша та Майкла Янга – а відкрили вони білки, що відповідають за підтримку циркадних (тобто щоденних) ритмів нашого організму, – таке важливе. Про те, що таке біоритми, якими вони бувають, на що вони впливають і чому відкриття нобелівських лауреатів 2017 року таке важливе, ми дізналися у четвер.​

Біоритми – це регулярні кількісні та якісні зміни життєвого процесу, що відбуваються на всіх рівнях життя. Про це все розповіла випускниця Саша Говорова. Виявляється, біоритми кожної людини унікальні, різними є також фактори, що впливають на їх формування. Хтось звикає до різкої зміни освітлення за декілька секунд, а хтось до життя на новому місці може не звикнути навіть протягом року, – і все це через те, що наші організми (а, відповідно, і біоритми!) відрізняються. Тож біоритми – важливий чинник, що допомагає нам пристосуватися до змін у середовищах нашого життя.

А дев’ятикласниця Настя Артюх розповіла нам про біологічний годинник. Взагалі, про існування “біологічного годинника” вчені знали вже давно, ще з часів Карла Ліннея. У минулому столітті було висловлене припущення, що фази біологічного годинника регулюються особливими генами та білками. Однак тільки у 2017 році вчені Джеффрі Хол, Майкл Розбеш та Майкл Янг виявили білки, що відповідають за біологічний годинник в організмі людини. 

Робота біологічного годинника полягає в адаптації організму до певних фаз доби. Наприклад, о 4 годині ночі фіксується найменша температура тіла, о 15:30 – найвищий рівень реакції рефлексів людини, а о пів на одинадцяту вечора робота організму уповільнюється, і це призводить до сну.

Відкриття цих трьох вчених дає змогу сучаній медицині рухнутися вперед у розробці найбільш оптимального лікування. Передбачається, що воно грунтуватиметься на індивідуальних особливостях організму кожного пацієнта, і, відповідно, буде дієвішим.

Текст: Дмитро Нікулін, Назар Іноземцев
​Фото: Єлизавета Попова

Хвилі з космосу прилетіли до нас!

Близько 1,3 мільярда років тому зіткнулися дві жахливі чорні діри. Після їх зіткнення утворилася величезна кількість енергії та потужні гравітаційні хвилі. Ці хвилі подолали надзвичайно далеку відстань та прилетіли до нас лише у 2015 році. Про них ми нещодавно і дізналися!

Про дослідження цих гравітаційних хвиль розповів нам дев’ятикласник Сергій Трусов. З’ясувалося, що про існування хвиль Альберт Ейнштейн заявив  в одній із своїх фундаментальних праць ще в 1916 році, запевнивши, що гравітаційна взаємодія за своїм принципом така сама, як і вже відомі людству види взаємодій. Йому не повірили. Однак вчені Кіп Торн, Баррі Бериш та Райнер Вайс змогли довести правоту Ейнштейна, за що й отримали Нобелівську премію у 2017 році.

Запитаєте, як вони це зробили, якщо гравітаційні хвилі не можна побачити навіть “озброєним” оком? Виявляється, в передмісті Вашингтону знаходиться великий дослідний центр з найбільшим та найточнішим у світі інтерферометром – приладом, що дозволяє точно виміряти зміну довжини будь-якого об’єкту.

Цей х-подібний прилад складається з двох тунелів – кожен завдовжки чотири кілометри, потужного лазера, кількох відбивачів та призми всередині тунелів. Діє він так: пучок світла, пройшовши двома чотирьохкілометровими тунелями, потрапляє на надчутливий датчик, який з надвисокою точністю фіксує час проходження і визначає зміну довжини тунеля. Оскільки точність вимірювань дуже висока і кількість “замірів” велика, то для дослідників будь-яка зміна довжини чи швидкості пучка буде помітною. 

І ось у 2015 році – через 23 роки після заснування дослідного центру – трьом вченим-дослідникам вдалося виявити скорочення довжини тунеля на відстань, що дорівнює радіусу атома. Було встановлено, що таке скорочення відбулося внаслідок впливу гравітаційних хвиль на простір – цей вплив змінив його геометрію! Таким чином, через сто років після припущення Ейнштейна про існування гравітаційних хвиль, факт їх появи було зафіксовано!

​Це відкриття дає змогу людству рухнутися вперед і відкрити для себе поки що незвіданий вид взаємодії, величезну силу, що керує Всесвітом – гравітацію! А для нас цікава доповідь Сергія розширила горизонти розуміння такої складної науки, як фізика.

​Період “Я і наука” триває! Чекайте на новини!

Текст: Анастасія Скабарихіна, Олександра Говорова

“Найрозумніший” знову в нашій школі!

Пафосна музика, напруження, безпощадне табло з цифрами, складні теми – так, це все і є наша щорічна гра “Найрозумніший”. 


Оскільки 2018 – рік світової спадщини ЮНЕСКО в Європі, то він і визначив зміст цьогорічного “Найрозумнішого”. 

…Софійський собор, Києво-Печерська лавра, Замок Едуарда І – захоплююче звучить, чи не так?

​Жеребкуванням ми поділилися на трійки (і кілька четвірок!), а в усьому іншому правила схожі з відомою всім нам грою “Найрозумніший”: підготовка за своєю і чужою темою та запекла гра.

Шкода, що вас не було з нами 22 лютого! Бо ви б мали чудову можливість дізнатися про пам’ятник свободи в Ризі від Діми Нікуліна, про замок Едуарда Першого від Марії Дмитрієвої та про Башню Білен від Вероніки Піхотіної. 

Змагання було цікавим в повітрі витали знання, лунала безкінечна кількість і питань і – моментально – стільки ж відповідей! Але напружено інтелектуальна атмосфера була водночас натхненною та дружньою.

Всі три гравці показали гарні результати. Переможцем стала Маша Дмитрієва – учениця 10-го класу – виборовши 23 бали і заслужені аплодисменти!

Ніхто не розчарувався і не склав руки, навпаки ми налаштовані на нові перемоги та звершення. Стежте за новинами з нашого інтелектуального змагання!​

Текст: Софія Кравченко

Не все коту Масляна

Закінчився найсмачніший період в році і ми, звісно, провели і відсвяткували його за всіма давніми традиціями: посмакували млинцями та варениками, спалили опудала, закликали весну і добряче награлися і наспівалися. Але все найкраще швидко закінчується, тому не встигли ми озирнутися, як Масляна закінчилася і почався Великий піст.

Тому в понеділок 19 лютого у нас був урок про Великий піст і  про пости в цілому. У наших предків було багато дат, які вони вважали особливими. Однією з нах є початок найбільшого і найважливішого в році посту – Великого. Цей піст тривав 49 днів (аж 7 тижнів!) і мав дуже важливу місію – моральне та фізичне очищення перед Великоднем.

Ви ніколи не задумувалися, чому наші предки свідомо відмовлялися від задоволення смачною їжею?
По–перше, це було вигідно з економічної точки зору, оскільки не потрібно було витрачати ресурси та гроші на продукти.

По-друге, це було випробування для сили волі, оскільки непросто відмовитися від того, що ти любиш. Основною метою поста було очищення тіла і душі та підготовка до дуже важливого для християнського свята – Великодня. Всім нам відомо, що на приготування та придбання їжі ми витрачаємо доволі багато свого часу. У  наших предків було так само. Тому коли люди постували (а, відповідно, їли менше), то менше часу витрачалося і на їжу, і на все, що з нею пов’язане, а, відповідно, лишалося більше часу, щоб зрозуміти себе і осмислити життя.

Саме тому постів в році було декілька. Пилипівський піст – другий за тривалістю (його ще називають Різдвяним), починався 28 листопада і тривав до Різдва – 7 січня. Петрів піст, який починався на другий день Трійці і закінчувався 11 липня, перед 12 липня, святом Петра і Павла. Найкоротший  – Успенський піст, який тривав з 14 по 27 серпня. А ще є вище згаданий найбільший в році – Великий піст!

Що цікаво, то на час постів у давнину закривалися деякі крамниці, зокрема ювелірні, а також театри, щоб люди більше думали про духовне очищення і Бога, а не про різні спокуси.

«Піст потрібен людям для того, щоб людина звернула увагу не тільки на себе, а й на розвиток власної душі», –  каже учень 8 класу Богдан Коваль.

«Піст – це можливість для кожної людини замислитися над тим, що є дійсно важливим і відсторонитися від другорядних речей», –  зазначає Олександра Говорова, учениця абітурієнтської програми.

А ми продовжуємо вивчати звичаї свого народу!

Текст: Софія Кравченко, Анастасія Артюх, Юлія Хмелевська
Фото: Юлія Хмелевська

Про ядерні реактори і не тільки

Чи ви відомо вам про принцип роботи ядерних реакторів? А про організацію ICAN? А знаєте, як працює ядерна зброя та з чого складається атом?
А в нас була чудова можливість дізнатися про це!

Наші випускниці Олександра Говорова та Катерина Ткаченко зуміли пояснити все доступно та зрозуміло: і природу ядерної реакції, і жахливі наслідки ядерного вибуху. Ми зрозуміли, що небезпеку складає, по-перше, ударна хвиля, яка призводить до руйнування будинків та рельєфу. По-друге, виникає інфрачервоне випромінювання, при якому людина за мить перетворюється на попіл.

А третє, це, звичайно, радіація, яка пронизує усі тіла і створює мутації в живих організмах.
​Всім відомо, що відбулося під час бомбардування Хіросіми та Нагасакі, коли загинули 246 тисяч людей.

Але радіоактивні речовини можна використовувати і в мирних цілях, наприклад, на атомних електростанціях. Для роботи на таких станціях використовують ядерні реактори. Як діє цей реактор? Нагрівається вода внаслідок розкладу атомів урану, і утворюється водяна пара. Вона обертає турбіну, і в генераторі механічна енергія перетворюється на електричну. 

Для молодшого складу нашого шкільного гурту ці факти стали справжнім відкриттям. Незважаючи на те, що п’яти- і шестикласникам було складно все збагнути, кожен слухав з цікавістю і намагався розібратися. Було дуже приємно працювати в такій діловій атмосфері.

Враженнями ділиться дев’ятикласниця Анастасії Артюх:
«Перед цим уроком, наш клас якраз розпочав вивчення ядерної фізики. Тому на цьому уроці мені було легше зрозуміти теорію. Завдяки уроку я поглибила свої знання: відкрила для себе, як відбувається радіоактивне випромінювання і який вплив воно несе з собою, а також яким буває випромінювання. Було дуже цікаво відкривати такі складні речі. Тепер я відчуваю себе компетентнішою»

І – чекайте новин періоду «Я і наука»! 
Бо, повірте, ми ще не розповіли вам і половини того, що відбувається у нашому шкільному житті.

Текст: Анастасія Скабарихіна
Фото: Єлизавета Попова