Те, заради чого вони жили та працювали

Сьогодні наша традиційна волонтерська практика була особливою. Ми привітали наших літніх друзів з Днем Подяки. 

Це американська традиція, але вона живе в нашій школі, бо ми вивчаємо культуру англомовних країн. На наш погляд, це чудова традиція – дякувати людям за важливі речі. Саме тому ми влаштували теплі родинні вечері для наших стареньких друзів і подякували їм за внесок у розвиток нашого міста та нашої країни. 

Бабусі та дідусі відповіли теплими словами та сьозами на очах. Для всіх них було важливо, що ми бачимо те, заради чого вони жили та працювали. 

Індичку,  як на родинному обіді, картоплю, традиційну в американських родинах, пиріг, як готує мама чи бабуся, школярі приготували самі. Все це допомогло створити справжню родинну атмосферу. А Дмитрові, Валерію та Людмилі Георгіївні ще гітара та спільне захоплення – пісні.

Говорить капітан команди «Потужна хвиля» Ксюша Логачова:

– Волонтерство для мене вже стало частиною життя. Адже людьми ми повинні залишатися завжди і не зважаючи ні на що. Вчора в нас відбулася вечеря вдячності. Ми з екіпажем відвідали Валентину Михайлівну. Ця бабуся вже стала для мене рідною. Іноді я провідую її не тільки за планом волонтерського загону, а й за своїм бажанням – на вихідних.
Валентина Михайлівна була дуже рада, що ми приготували та накрили справжню вечерю, присвячену Дню Подяки.

У школі вважають, що наше волонтерство – це дуже важливо, бо самотнім стареньким сумно, їм не вистачає уваги та спілкування.

Долучайтесь до волонтерства та слідкуйте за нашими справами грудневого добротворчого періоду! 

Текст: Тимур Голишенко, 8 клас
Фото: Оксенія Логачова, Анастасія Скабарихіна, 11 клас