Місяць: Грудень 2020

Всі знають, що рік завершується звертанням президента країни. А в нашій школі цього року започаткована нова традиція – звертання кожного учасника до шкільного гурту. Слово – шестикласникам!

Говорить Злата Геращенко:

«Для всіх цей рік був нелегким, але ми змогли піднятися та закінчити цей рік у хорошому настрої. Я вдячна всім  вчителям за, те що, освіта у нашій школі дуже якісна та цікава, вона розвиває тебе, як людину особистість. 

Я  вдячна всім учням нашої школи: за те, що ви підтримуєте вчителів, а вони вас та робите суспільство ще потужнішим та щирим. 

Коли я прийшла до школи, я дуже боялася, що буде складно, що мене не прийме товариство. Але всі були такі приязні та щирі до мене! Отож я хочу подякувати своєму класу за командну  роботу, за те, що прийняли мене наче в сім’ю. 

Цей рік був достатньо важким, але ми змогли подолати себе і здійснили все, що планували. Позаду насичені місяці: агони та змагання, волонтерські проєкти, випікання новорічних смаколиків та навчання! Дякую за цей рік! До зустрічі у новому 2021 році!»

Говорить координатор класу Володимир Малиш: 

«Я вдячний всім учителям за те, що освіта у нашій школі багатогранна. Я завжди відчуваю, що вона розвиває мене як особистість. Я вдячний усім учням за те, що ми формуємо один для одного соціум. Я вдячний своєму шостому класу за плідну співпрацю у проєкті «Шкільний город». Ми змогли навіть під час карантину діяти!  А ще ми змогли забезпечити всю школу відео рецептами різдвяної випічки. Цим можна пишатися!»

Слово Софії Березняк: 

«Я ніколи не мала так багато друзів, як у цьому році, і ніколи не брала участь у перегонах за фільмом з такою великою командою, як це було за фільмом “Марсіанин”. І  під час карантину ми не здавалися, ми йшли вперед. 

Ми стільки свят провели на дистанційному навчанні!  Андріївські вечорниці, свято Миколая, Різдво…. Я дуже дякую вам за те, що ми одна команда. Хай так буде і в наступному році!»

• 

• 

• 

13 грудня – особлива дата у шкільному календарі. Це культурознавче свято «День Люсії». Традиції цього шведського свята дуже подобаються дітям, й учні висловили бажання відтворити їх і цього року – попри всі карантинні перешкоди. 

День Люсії відзначається в скандинавських країнах і належить до різдвяного циклу. У школі воно використовується для формування уявлення про передріздвяні традиції європейських країн та вивчення шведських народних традицій. У Швеції ми маємо партнерів, тож активно вивчаємо її культуру. 

Момент «програвання звичаю», посилює сприйняття складного культурознавчого матеріалу та створює атмосферу очікування Різдва.

У свята Люсії є кулінарна складова (булочки з шафраном) та обрядова – люсіїна хода. Зазвичай обидві складові відтворювалися в школі.Тож цього року свято «запросили» в родину. 

Учні 6 класу разом з дев’ятикласницею Ренатою Геращенко підготували для гурту відеорецепти традиційних шведських булочок з шафраном та різдвяного печива papperkakor. Тож кожен зміг випекти смаколики вдома і пригостити батьків. 

Вдалося навіть здійснити люсійну ходу – напередодні, бо свято припало на неділю.  Люсією школи в цьому році стала восьмикласниця Софія Гаврюк: традиційно обирали за доброчинністю. 

А багатьом школярам вдалося розбудити батьків піснею й організувати сніданок з булочками, кавою та розповіддю про свято.

Враженнями діляться батьки Лізи Стефановської: 

«Вранці Ліза розбудила нас з ароматною кавою та печивом, яке вона приготувала напередодні. Також заспівала пісню, яку виконують дівчата під час люсійної ходи в Швеції. А також ми знаємо, що другим завданням було розповісти про свято Андрія та його традиції. Ми змогли поворожити на свою долю за допомогою балабушок, спечених Лізою. Також  переглянули відео інсценування традиції цього дня, зроблену учнями. Дуже вдячні за допомогу у втіленні народних традицій в нашій родині!»

• 

• 

Завершився І триместр 2020-2021 навчального року. Він був переможним, попри те, що значна частина відбулася в дистанційному форматі. Щотриместру традиційно визначаються учні з найвищим середнім триместровим балом.

Цього разу перемогу здобула восьмикласниця Єлизавета Стефановська. Ось її підсумкова промова:

“Протягом першого триместру в нас було надзвичайно багато справ та проєктів, над ними ми працювали дуже плідно. 

З уроків екології я усвідомила нагальність проблеми сміттєзвалищ – навіть відчула, коли у Полтаві була пожежа на Макухівському сміттєзвалищі. 

Дізналася також про забруднення морів, з’ясувала, що наше Чорне море не таке вже й чисте.

Можу сказати, що на три місяці тому, у мене не було розвинутої навички комунікації з іншими людьми. Стати тренером в комітеті, команді учнів різних шкіл, – це було, щось неможливе для мене, якась вершина, якої ніколи не досягнути. Але за підтримки вчителів я почала робити кроки вперед, і в мене вийшло. 

Дуже вдячна, любі вчителі, вам за підтримку, допомогу, віру в мене, та допомогу в будь-який момент. Без вас я б навіть не наважилися. 

У житті мені знадобляться всі знання, які я отримую в школі, та всі уміння, які я формую.  Але найголовніші – це Співпраця і Сміливість. Тому що у світі неможливо вижити без допомоги одне одному та сміливості рухатися вперед. 

Починаючи з вересня, я працювала над дуже важливими вміннями соціальної взаємодії, а під час  екодесанту у Полтавському дендропарку  я вчилася мислити з екологічно. 

Проводячи урок до Міжнародного дня грамотності про історію життя Малали Юсуфзай, я усвідомила важливість освіти. 

Презентуючи проєкт «Останній політ Петра Гінца», навчилася опрацьовувати великі обсяги інформації та виділяти головне. Розповідала шкільному гурту про Анну Франк та її історію, тим самим тренувала вміння викликати відгук у серцях слухачів.

Працюючи тренером у форумі «Встань за свої права» та під час тренінгу «Я та інший. Як нам разом?», я  тренувалася в комунікації з раніше не знаймими мені людьми. 

А коли я брала участь у флешмобі проти паління, зрозуміла, наскільки воно шкідливе.

Проводячи свято на честь дня народження  Астрід Ліндгрен у своїй родині, я зрозуміла наскільки творчість письменниці цікава та значна для всіх, а особливо для дітей мого віку. 

Хелловін став приводом успішно потренувати навичку самостійної організації свята. Крім того, я організувала Вечерю Подяки для своєї родини, потренувавши навички кулінарії. 

У мене була також можливість працювати в моделі ООН. Я відпрацьовувала навички складання співпраці з іншими людьми. 

Я розумію, що в школі немає таких уроків, які не знадобилися б мені у житті надалі. 

Я б хотіла подякувати своєму класові. Ви є моєю підтримкою, ви ті, на кого я можу покластися у будь-якій справі. За цей триместр ми пережили багато, але попереду ще купа справ і можливостей. 

Дякую всім за такі освітні можливості, які підштовхують мене рухатися і досягати нових вершин!”