Цю їжу називають чарівною

Приділивши зернобобовим рік посиленої уваги всього світу, ООН підкреслює їхній потенціал для подолання голоду. Виявляється, ці культури є унікальним джерелом корисних для організму речовин. Про все це ми дізналися від своїх одношкільників під час заключного етапу великого пізнавального проекту, присвяченого зернобобовим

Готувалися ми цього разу класами і доволі довго: встигли вирости експериментальні рослини гороху, нуту, квасолі та чини. А презентації пошукових завдань були настільки ґрунтовними, що відбувалися в кілька етапів.

Розпочали звіт учні п’ятого та шостого класів з результатів дослідного вирощування зернобобових культур. Найкраще у них проросли біб, квасоля та горох. І це не дивно, адже ці рослини є найвитривалішими з усіх зернобобових! А крім того, наймолодші учасники нашого проекту ще й зобразили ступені розвитку кожної культури за допомогою спеціальної таблиці.

Роздивившись результати старань молодших товаришів, ми заново відкрили для себе давно знайому квасолю. Дізналися, що вона має здатність проростати за температури +1/+2˚С, побачили, як виглядає квасоля у розрізі, і довідалися про її біологічну будову.

Чи знали ви, що сочевиця має дивовижні корисні властивості для нашого організму? Вона містить ледь не весь алфавіт вітамінів: А, В, В1, В2, С та багато інших! А от батьківщиною сої є Південно-Східна Азія, і з’явилася ця культура там приблизно 4000 років тому назад. З часом із цієї рослини почали виготовляти соєвий соус і замінник м’яса – візитки азійської кухні. Про все це нам розповіли наші молодші одношкільники.

У старшокласників завдання були дещо складнішими і вимагали аналізу економічної ситуації у світі та вивчення географії сільського господарства різних країн.

Десятикласниця Олександра ділиться враженнями:
Можливо, це і не найважливіше, але для мене було надзвичайно цікавим, що із сої, виявляється, можна приготувати страву, яка за смаком та якістю не буде відрізнятися від м’яса. Моя одношкільниця Катерина в ході проекту випробувала новий кулінарний рецепт, а ми продегустували. Декому з нас незвичний смак сподобався, а декому – ні. Однак думаю, що найголовніше те, що соєве м’ясо справді чудова можливість здешевити харчування і зберегти життя тваринам. За поживністю соєве м’ясо буде дорівнювати звичайному.

Одинадцятикласник Даниїл зазначає:
Я замислився над тим, що вирощування сої – справа дуже залежна від розвитку тваринництва, оскільки дві третини врожаїв використовуються як корм для худоби. Якщо зменшиться поголів’я худоби, зменшиться і попит на сою. І господарства залишаться у програшу. Тому важливо розкрити харчовий потенціал зернобобових для спільноти (ми мало знаємо про досвід, наприклад, далекосхідних народів), але потрібна ще й державна підтримка сільського господарства і регулювання цієї галузі.
Велика комплексна справа завершилася, але з кожним її учасником залишився новий досвід і нові знання.

Текст: Катерина Ткаченко, Олена Крамарева
Фото: Катерина Ткаченко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.