Пост Пам’яті 2019: як це буде

Цьому проекту стільки років, скільки і найпершій у Полтаві приватній школі – 25. Чверть століття, цього року ювілей. 

Пост Пам’яті у День Перемоги – завершення роботи, яку протягом усього року здійснюють учні «Паростка»: вітають ветеранів з усіма святами, печуть для них паски на Великдень, записують спогади, провідують, допомагають, доглядають за могилами.

Все це – щоб вшанувати тих, хто страждав і боровся в найстрашнішій війні людства, щоб ніхто з них не залишився самітнім, щоб пам’ятати самим і щоб пам’ятали інші. Бо має бути зв’язок поколінь, адже ця війна торкнулася кожної української родини. Так вважають у «Паростку».

У школі діє родинний музей Другої світової. В ньому – спогади про рідних учнів та вчителів, про ветеранів – друзів школи, які вже пішли з життя. Діють у школі й освітні проекти. У форматі «ровесники – ровесникам» учні «Паростка» розповідають одноліткам про героїв, похованих в Полтавському Меморіалі Слави і про трагедію Холокосту.

9 травня, в День Перемоги учні «Паростка» завжди у школі – в парадній формі, з квітами.

Цього року першою справою є Пост Пам’яті на могилах ветеранів. Учні йдуть до тих, хто вже не прийде до Вічного вогню і не відчинить двері школи. Тут, біля кожної могили, відбудуться хвилинки пам’яті. Багато з цих могил учні «Паростка» самі впорядковували до свята.

Учні та вчителі, які знали покійного, розповідають про нього. Про Івана Івановича Дяченка, легендарного директора полтавської третьої та почесного директора школи «Паросток» – у роки війни сапера. Про Івана Павловича Смовта – у війну героя-льотчика, прекрасну життєрадісну людину. Про Віталія Васильовича Стекольнікова, у війну – героя-артилериста, якому довелося колись довелося викликати вогонь на себе. Про Героя Радянського союзу Кузьму Павловича Нездолія. Біля кожної могили лунає пісня.

Далі – справа, яка традиційно має назву «Свято в дім ветерана». Ті, хто воював, – уже глибоко літні люди, їм важко прийти на свято. Тож свято школярі «Паростка» приносять в їхній дім – квіти, листівку, невеликий концерт, щирі вітання. Для тих, хто зараз лікується, свято прийде в госпіталь.

А на Соборності, 46, у приміщенні Педагогічного центру «Академія» відбудеться вогник вдячності «Якою ціною завойоване щастя» – для ветеранів, учасників та дітей війни. І концерт, і пригощання учні готували самі. Лунатимуть пісні та вірші, спогади й теплі слова.

І, найголовніше, – побажання здоров’я, довгих і щасливих років життя.