Сміливість рухатися вперед, або Промова переможця І триместру

Завершився І триместр 2020-2021 навчального року. Він був переможним, попри те, що значна частина відбулася в дистанційному форматі. Щотриместру традиційно визначаються учні з найвищим середнім триместровим балом.

Цього разу перемогу здобула восьмикласниця Єлизавета Стефановська. Ось її підсумкова промова:

“Протягом першого триместру в нас було надзвичайно багато справ та проєктів, над ними ми працювали дуже плідно. 

З уроків екології я усвідомила нагальність проблеми сміттєзвалищ – навіть відчула, коли у Полтаві була пожежа на Макухівському сміттєзвалищі. 

Дізналася також про забруднення морів, з’ясувала, що наше Чорне море не таке вже й чисте.

Можу сказати, що на три місяці тому, у мене не було розвинутої навички комунікації з іншими людьми. Стати тренером в комітеті, команді учнів різних шкіл, – це було, щось неможливе для мене, якась вершина, якої ніколи не досягнути. Але за підтримки вчителів я почала робити кроки вперед, і в мене вийшло. 

Дуже вдячна, любі вчителі, вам за підтримку, допомогу, віру в мене, та допомогу в будь-який момент. Без вас я б навіть не наважилися. 

У житті мені знадобляться всі знання, які я отримую в школі, та всі уміння, які я формую.  Але найголовніші – це Співпраця і Сміливість. Тому що у світі неможливо вижити без допомоги одне одному та сміливості рухатися вперед. 

Починаючи з вересня, я працювала над дуже важливими вміннями соціальної взаємодії, а під час  екодесанту у Полтавському дендропарку  я вчилася мислити з екологічно. 

Проводячи урок до Міжнародного дня грамотності про історію життя Малали Юсуфзай, я усвідомила важливість освіти. 

Презентуючи проєкт «Останній політ Петра Гінца», навчилася опрацьовувати великі обсяги інформації та виділяти головне. Розповідала шкільному гурту про Анну Франк та її історію, тим самим тренувала вміння викликати відгук у серцях слухачів.

Працюючи тренером у форумі «Встань за свої права» та під час тренінгу «Я та інший. Як нам разом?», я  тренувалася в комунікації з раніше не знаймими мені людьми. 

А коли я брала участь у флешмобі проти паління, зрозуміла, наскільки воно шкідливе.

Проводячи свято на честь дня народження  Астрід Ліндгрен у своїй родині, я зрозуміла наскільки творчість письменниці цікава та значна для всіх, а особливо для дітей мого віку. 

Хелловін став приводом успішно потренувати навичку самостійної організації свята. Крім того, я організувала Вечерю Подяки для своєї родини, потренувавши навички кулінарії. 

У мене була також можливість працювати в моделі ООН. Я відпрацьовувала навички складання співпраці з іншими людьми. 

Я розумію, що в школі немає таких уроків, які не знадобилися б мені у житті надалі. 

Я б хотіла подякувати своєму класові. Ви є моєю підтримкою, ви ті, на кого я можу покластися у будь-якій справі. За цей триместр ми пережили багато, але попереду ще купа справ і можливостей. 

Дякую всім за такі освітні можливості, які підштовхують мене рухатися і досягати нових вершин!”